Світова практика свідчить, щомеханізм корпоративного управління – це результат зусиль як учасниківкорпоративних відносин, так і держави. Причому, саме держава відіграє провіднуроль в удосконаленні корпоративних відносин шляхом запровадження дієвогозаконодавчого підґрунтя.
Так, 17 січня 2017 року Верховна Рада України прийняла за основу в першомучитанні проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Українищодо корпоративних договорів» № 4470 від 19.04.2016 р. ( далі – Законопроект).Згідно з пояснювальною запискою до Законопроекту він розроблений з метоюпідвищення рівня корпоративного управління в господарських товариствах, а такожзахисту прав та інтересів інвесторів. Для досягнення цієї мети пропонується,зокрема, доповнити Закон України «Про господарські товариства» (далі – Закон)нормою щодо можливості укладення договору про реалізацію прав учасників(засновників) товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) (далі –Корпоративний договір або КД).
Розглянемо ключові положення Законопроекту в поточній редакції, спробуємопроаналізувати їх особливості та виявити можливі недоліки.
Відповідно до Законопроекту, за договором про реалізацію прав учасників(засновників) ТОВ його сторонизобов’язуються реалізовуватиу спосіб,передбачений таким договором, права, які надаються учасникам (засновникам) ТОВ,та/або утримуватися від реалізаціїзазначених прав. Договором про реалізацію прав учасників (засновників) можебути передбачено обов’язок його сторінголосуватиу спосіб, передбаченийтаким договором, на загальних зборах учасників (засновників), погоджувати придбання або відчуження часткиза заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договоріобставин утримуватися від відчуженнячасток до настання визначених у договорі обставин, а також вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням ТОВ,його припиненням або виділом з ньогонової юридичної особи. Форма КД в ТОВ – проста письмова та може укладатисьна визначений строк або без визначення строку.
Спираючись на існуючий досвід використання в Україні акціонерних угод, до КДв ТОВ резонним вбачається внесення, зокрема, наступних умов:
· В частині управління:
- обов’язковість проведення позачергових загальних зборів у певних випадках;
- обов’язковість явки учасників (засновників) на загальні збори;
- обов’язковість голосування учасників (засновників) з тих чи інших питань;
- особливий порядок призначення ревізійної комісії тощо.
· В питаннях, пов’язаних з відчуженням частки (її частини):
- переважне право учасників (засновників), які уклали КД, на придбаннячастки (її частини) інших підписантів КД;
- заборона на відчуження частини (її частки) учасником (засновником) протягомпевного часу;
- обов’язковість продажу своєї частини (її частки) учасником (засновником) законкретних умов тощо.
· Порядок вирішення питань, пов’язаних з конфліктнимиситуаціями між підписантами КД.
· Питання фінансування діяльності товариства тощо.
Як зазначено в Законопроекті, КД є обов’язковим лише для його сторін. Прицьому відсутня вимога, що сторонами КД маютьбути саме всі учасники (засновники) ТОВ, а тому додатково врегулювати своївідносини завдяки КД можуть, наприклад, троє з п’яти учасників (засновників).
Необхідно також наголосити, що запроваджуючи можливість укладення КД,Законопроект не врахував положення Закону, за якими права та обов’язкиучасників (засновників) ТОВ визначаються та реалізуються в порядку,встановленому законом та установчимидокументами товариства (ст. ст. 10, 11 Закону). Аналогічні вимоги містятьсятакож в Цивільному кодексі (ЦК) України (ст. ст. 116, 117 ЦК України). Зрозуміло,що зміст КД не повинен суперечити Закону, але враховуючи те, що на наразі лишестатут вважається установчим документом ТОВ, не виключно, що в майбутньому можепостати питання щодо дійсності укладеного КД з підстав його невідповідності статуту.Справа в тому, що Вищий господарський суд України неодноразово констатував усвої постановах, що статут юридичної особи є:
1- локальним нормативним актом,який
2- визначає правовий статус юридичної особи,
3- містить норми, обов’язкові дляучасників товариства, його посадових осіб та працівників, та
4 - затверджується більшістюголосів.
На мій погляд, з наведеного слідує, що можливість укладення КД має бутичітко відображена безпосередньо у самому статуті ТОВ, аби виключити зайвийпривід для оскарження КД зацікавленою стороною. Цей висновок ґрунтується навласному системно-логічному тлумаченні законодавства, однак для уникненняможливого неоднозначного розуміння його змісту (в частині наведеного питання),вважаю за потрібне чітко вказати у Законопроекті, що КД в ТОВ може укладатись,якщо це прямо передбачено в статуті. Або ж, доповнити перелічені вище статтіЗакону та ЦК України положенням, згідно якого права та обов’язки учасників(засновників) ТОВ визначаються та реалізуються також в порядку, встановленомуКД. Впевнений, що така пропозиція суттєво зменшить ймовірність виникненнярізного роду спірних ситуацій між учасниками (засновниками) ТОВ.
| Наостанок варто сказати, що запровадження інститут КД в ТОВ, безумовно, є прогресивним кроком у вітчизняному законодавстві. Необхідність його появи обумовлена далеким від «досконалості» існуючим механізмом правового регулювання корпоративних відносин в ТОВ, давно вже не здатним адекватно відповісти на виклики сьогодення, зокрема: блокування прийняття важливих рішень через відсутність кворуму на загальних зборах, відсутність можливості виключення учасника (засновника) зі складу учасників (засновників) в судовому порядку, неспроможність ефективно та оперативно реагувати на недобросовісні дії директора тощо. Будемо сподіватись, що законодавець врахує існуючі проблеми та недоліки, і реально сприяє задекларованій меті захисту прав та інтересів інвесторів, здійснивши якісні зміни в нормативному регулюванні діяльності ТОВ. |