05.10.2016 р. вусіх ЗМІ розлетілася інформація про схвалення Урядом антикорупційних змін доПодаткового, Бюджетного та Митних кодексів України. Зазначені проекти антикорупційноїреформи прозоро розроблялися Мінфіном близько 4 місяців за участі депутатів, громадськостіта бізнесу.
Під тискомГолови Комітету ВР з питань податкової та митної політики та Голови Державноїфіскальної служби (далі – ДФС) за прямої підтримки Президента України в урядовізаконопроекти було внесено ряд суттєвих змін.
22.10.2016 р. НаціональнаРада Реформ розглянула вже змінені законопроекти, які Уряд перезатвердив26.10.2016 р.
07.11.2016 р., тобтобільше , ніж через місяць після першого затвердження Урядом, антикорупційна податковареформа нарешті була зареєстрована в Верховній Раді (законопроекти 5368 та5369).
Далі ми порівняєморедакцію антикорупційної реформи, яка була затверджена Урядом на початку жовтня,і редакцію реформи, зареєстрованої в Верховній Раді, проаналізуємо як змінився їїтекст в результаті такого «доопрацювання» і вирішимо чи можна цей проект все щеназивати антикорупційним.
1. Виключено ідею запровадження єдиного рахунку длясплати всіх податкових зобов’язань.
В початковій редакції змінподаткової реформи було передбачено запровадження з 01.01.2018 р. єдиногорахунку для сплати всіх податків, окрім ПДВ та акцизу на паливо. Зазначена ідеябула запозичена із успішного досвіду Швеції і вирішувала наступні проблеми:
- звільняла платників податків від необхідностісплачувати податкові зобов'язання на різні рахунки, які часто змінюються;
- позбавляла необхідності ставати на облік в локальніподаткові інспекції за неосновним місцем діяльності та подавати туди звітність;
- давала можливість направляти кошти до місцевихбюджетів без створення зайвих проблем для платників податків (стосуєтьсяподатку на доходи фізичних осіб, що сплачується за місцем реєстрації, а не замісцем здійснення фактичної діяльності).
Крім того, ця концепція дозволяла уникати достатньо поширеної практики,коли ДФС не повертає з бюджету надміру сплачені кошти з одного податку, аленатомість штрафує за наявність боргу по іншому податку.
Зареєстрований законопроект реформи цю ідею виключає і натомістьпропонує Уряду підготувати законопроект щодо запровадження єдиного рахунку до01.07.2017 р. Проте за інформацією Держказначейства, їм потрібно близько 1 рокудля втілення зазначеного прогресивного інституту. Тому сенсу відкладати данізміни до 2019 року немає.
2. Створено перепони щодорозпорядження Мінфіном інформаційними базами даних.
На сьогодні вся податкова інформація зберігається в базах даних, якінаразі належать ДФС (пп. 191.1.36 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).Цього року неодноразово в різноманітних ЗМІ з'являлися повідомлення просистематичні випадки неправомірного втручання в такі інформаційні бази,особливо в СЕО ПДВ, та знищення ряду даних.
В рамках антикорупційної податкової реформи планувалося внести зміни в п. 74.1ст. 74 ПКУ та передбачити, що вся податкова інформація зберігатиметься вінформаційних базах , що належать Мінфіну.
Зареєстрований же законопроект передбачає, що Мінфін буде лишеадмініструвати зазначені бази даних. Хто ж буде їх власником, зареєстрованареформа згадки не містить. Так як наразі їх власником є саме ДФС, в меневиникають сумніви, чи отримає Мінфін контроль над такими базами і чи зможеприпинити існуючі зловживання.
3. Змінений порядок зупиненняреєстрації податкових накладних.
З метою посилення боротьби з конвертаційними центрами та припиненняторгівлі фіктивним ПДВ в рамках реформи передбачалось внести зміни до пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ та надати право ДФСна підставі системи ризиків, розробленої Мінфіном, до 5 днів зупинятиреєстрацію податкової накладної.
При цьому сума, на яку можливо зареєструвати податкові накладні, утакого суб’єкта господарювання зменшувалась на суму ризикової податковоїнакладної на період її зупинення/блокування. Після спливу п’ятиденного термінупредставник ДФС мав звернутися до суду для отримання дозволу для продовженнястроку блокування такої податкової накладної.
Новою редакцією законопроекту була передбачена дещо інша модельблокування реєстрації податкових накладних:
- вказано, що після зупинення системою ризиків реєстрації податковоїнакладної у платника податку є 365 днів для підтвердження підстав для такоїреєстрації;
- надано право платнику податку оскаржувати неправомірність дій ДФС в адміністративному/судовому порядку;
- виключено вимогу блокування коштів призупиненні податкової накладної. Фактично, це дозволятиме фіктивнимпідприємствам реєструвати безліч податкових накладних по одній операції згарантією того, що якась із них точно буде зареєстрована.
Таким чином, початковаредакція реформи стимулювала платника податку підтвердити законність підставреєстрації податкової накладної і покладала обов’язок доведення такоїнеправомірності на ДФС.
Зареєстрована жредакція повністю змістила акценти: нівелювала необхідність підтвердженнязаконності реєстрації податкової накладної, поклала обов’язок доведеннянеправомірності дій ДФС на платника податків та ще й дозволила фіктивнимпідприємствам оминати вказану систему ризиків.
4. Залишена необхідністьукладання електронних договорів.
В рамках реформи передбачалася виключення єдиної норми, яка передбачалаукладання електронних документів (ЕЦП) (третій абз. п. 49.4 ст. 49 ПКУ).
Публічно-правові відносини не потребують наявності договору. Кодексвстановлює, що звітність має подаватись в електронній формі. Далі держава маєзабезпечити безперешкодну можливість платників податків подати цю звітність.Наявність же договору є зайвою ланкою, яка існує виключно для створенняпередумов для тиску на підприємців.
В зареєстрованій редакції реформи залишилася згадка про існуваннятакого договору, а тому підприємці продовжуватимуть в примусовому порядкуукладати такі договори з ДФС.
5. Нова редакція проекту узаконює проведення податковоїперевірки в разі, якщо відсутні підстави для її проведення.
Здавалося б, будь-хто розуміє, щоякщо в ДФС відсутні законні підстави проводити податкову перевірку, такаперевірка проведена бути не може. Відповідно до початкової редакції п. 81.1 ст.81 ПКУ платник податків мав право відмовити перевіряючим здійснювати перевіркуза відсутності підстав для її проведення, чим усувалася суперечність з пп.94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПКУ.
Проте в зареєстрованій редакції законопроектуможливість не допускати перевіряючих, якщо на те не було законних підстав, булавиключена.
6. Виключені зміни стосовно земельного податку.
Попередня редакція проекту змін доПКУ усувала суперечності щодо сплати земельного податку, на які постійнозвертає увагу Верховний Суд України. Так, було чітко вказано, що земельний податок необхідносплачувати навіть у випадках, коли особа отримала право власності на будівлю,але ще не оформила право власності чи користування земельною ділянкою. Цих зміндомагались місцеві громади, так як земельний податок є однією з основфінансової децентралізації.
Проте в зареєстрованій редакції цізміни відсутні. Це призведе до мільярдних втрат місцевих бюджетів і створитьможливість недобросовісним власникам земельних ділянок продовжувати умисноуникати сплати земельного податку.
7. Виключе ні норми щодо зменшення фінансового результату в разіреорганізації підприємств.
Передбачалося, що при реорганізаціїпідприємства правонаступнику передається право включити до податкової звітностінаступного звітного періоду від'ємне значення з ПДВ (п. 198.7 ст. 198 ПКУ) тазменшити фінансовий результат до оподаткування з метою розрахунку податку наприбуток (п. 141.8 ст. 141 початкової редакції ПКУ). Цікаво, що зареєстрована редакціязмін до ПКУ містить норми щодо ПДВ, проте не містить норм щодо податку наприбуток.
8. Змінені критерії визначення великих платниківподатків.
Чинна редакція ПКУ вказує, що великийплатник податку – підприємство, що сплачує до Державного бюджету не менше 12мільйонів гривень податків або річний дохід якого складає 500 мільйонів гривень.Великі платники податків здійснюють 75% всіх податкових надходжень і обліковуютьсяв офісі великих платників ДФС, який має найбільш кваліфікованих кадрів ДФС.
Зареєстрованою редакцією реформи передбаченозміни критеріїв віднесення підприємств до категорії великих податків: кількістьсплачених податків збільшено до 20 мільйонів, а річний дохід до 1 мільярда. Цеозначає, що такі підприємств знову будуть обліковуватися в місцевих податковихінспекціях, а тому:
- контроль за такими підприємствами буде здійсненийменш кваліфікованими кадрами, і відповідно, підприємствам буде легше мінімізовуватисвої податкові зобов'язання без належного контролю з боку держави;
- необхідно збільшувати трудові ресурси в регіонах.
Дляполіпшення якості обслуговування великих платників податків варто було бпідсилити кадрами офіс великих платників податків, а не зменшувати кількістьтаких платників.
Висновок:
Наразі можна стверджувати, щореформа втратила частину важливих антикорупційних ініціатив.
В цілому, законопроект не втративсвою актуальність, а чужорідні фіскальні зміни можуть бути скориговані додругого читання.
Важливо додати, що антикорупційнізміни в частині відшкодування ПДВ із використанням одного реєстру навідшкодування і ліквідацією висновку ДФС для такого відшкодування взареєстрованому законопроекті залишилися.
Хоча затримка більше ніж на місяцьреєстрації законопроекту ставить під сумнів можливість Верховної Ради прийнятиантикорупційну податкову реформу до кінця поточного року.
Ну що ж, борітеся – поборете.