11 квітня цього року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (законопроект № 7632).

Вказаний Закон більш детально, порівняно з попередньою редакцією Податкового кодексу України (далі – ПК України), врегульовує питання звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю, податку на знищене чи пошкоджене нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також визначає процедуру встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у звʼязку зі збройною агресією російської федерації.

Але в цій статті основна увага буде приділена саме змінам щодо нарахування та сплати плати за землю, а також податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо плати за землю

З набранням чинності цього Закону пункт 69.14 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначатиме, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди:

для фізичних осіб - за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року;

для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців - за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року.

Починаючи з 1 січня 2023 року, земельний податок та орендна плата за вказані вище земельні ділянки не буде нараховуватися та сплачуватися за період з першого числа місяця, в якому буде визначено дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації щодо відповідних територій, до останнього числа місяця, в якому буде завершено такі дії або тимчасова окупація.

При цьому зазначено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Фактично це означає можливість використання для таких цілей наказу Мінреінтеграції, яким і затверджено відповідний Перелік.

Окрему увагу в контексті огляду запропонованих законодавчих змін слід приділити оподаткуванню земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами.

Одразу зазначу, що такі земельні ділянки введено до переліку тих, які не підлягають оподаткуванню земельним податком (пп. 283.1.9 п. 283.11 ст. 283 ПК України).

Підставою для ненарахування такого податку будуть дані Державного земельного кадастру, відомості до якого про такі земельні ділянки вноситимуться на підставі інформації, отриманої в порядку електронної інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Центром протимінної діяльності, Центром гуманітарного розмінування.

Період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Варто звернути увагу на те, що платникам плати за землю, які до дати набрання чинності цим Законом задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, чи земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами надано можливість відкоригувати їх шляхом подання уточнюючих податкових декларацій.

Складені ж чи надіслані у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю за земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, мають бути скасовані, а грошові зобов’язання та податковий борг – анульовані.

Тут же слід сказати і про запроваджену можливість встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів щодо земельних ділянок, визнаних непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Рішення про встановлення таких пільг прийматиметься органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією на підставі заяви платника плати за землю про потенційне забруднення земельної ділянки.

Відповідне рішення має прийматися за кожний календарний рік окремо та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року.

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Слід зазначити, що звільнення від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було передбачене і попередньою редакцією ПК України, але лише щодо майна, розташованого на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.

Розглядуваним Законом дещо змінено підхід та встановлено особливості нарахування та сплати податку і за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що були зруйновані чи пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Відтепер визначення періоду, з якого має припинятися нарахування та сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виглядатиме так:

  1. ! за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях:

2021 та 2022 роки – за об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб;

з 1 березня по 31 грудня 2022 року – за об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, та об’єкти нежитлової нерухомості.

Починаючи з 1 січня 2023 року, податок не таке нерухоме майно не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому буде визначено дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації щодо відповідних територій, до останнього числа місяця, в якому буде завершено такі дії або тимчасова окупація, тобто як і у випадку з платою за землю.

  1. ! За знищені внаслідок збройної агресії об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України:

- за 2021 рік та наступні податкові (звітні періоди) – для фізичних осіб;

за 2022 рік та наступні податкові (звітні періоди) – для юридичних осіб.

Визначено відповідні періоди і для власників пошкоджених об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок воєнних дій.

Щодо тих обєктів, які зазнали незначних пошкоджень, проте зберегли свою придатність для проживання чи використання за цільовим призначенням, місцеві ради матимуть право встановити ставку податку в меншому розмірі або ж взагалі звільнити їх власників від сплати податку.

Висновки

Загалом можна прогнозувати, що прийняті законодавчі зміни матимуть позитивний ефект у правовому регулюванні відносин щодо оподаткування наведеного вище майна.

Саме закріплення можливості використання Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих територій, затвердженого Мінреінтеграції, а не Кабміном, як це вимагалося раніше, вже дозволить практичну реалізацію задекларованого раніше права на звільнення від податків власників майна, розташованого на відповідних територіях, оскільки раніше такий Перелік не брався до уваги податковими органами.

Проте є і деякі «але». Одразу кидається в очі те, що платники податків – фізичні та юридичні особи поставлені в нерівні умови в частині визначення періодів, за які не нараховуються та не сплачуються податки, не дивлячись на закріплення в ПК України таких засад, як рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації та нейтральність оподаткування.

Невирішеним, як на мене, залишається і питання реалізації механізму скасування направлених раніше податкових повідомлень-рішень щодо майна, яке, згідно із даним Законом, не підлягає оподаткуванню. Очевидно, що податкові органи не будуть робити це самостійно, а тому логічним було б зазначити підставу для цього – письмова заява платника податків або все ж наголосити на автоматичному порядку такого скасування.

* Станом на дату публікації розглядуваний Закон ще знаходився на підписі у Президента України, а свою чинність він набере з дня, наступного за днем його опублікування.