16лютого в будівлі Уряду під головуванням Першоговіце-прем’єр-міністра України Кубіва С.І. відбулась нарада, яка могла б бутипершим та найважливішим кроком для виходу лотерейного ринку з тіні. Могла ббути якби...
Нажаль, нарада, яку я щиро сприймала як можливість доповісти Першомувіце-прем’єр-міністру про результати дослідження лотерейного ринку (адже взапрошенні саме так і було зазначено "прошу бути готовим доповісти зпроблемних питань ринку лотерей та азартних ігор") перетворилась напримітивну виставу. На моєму прикладі було яскраво продемонстровано, що буде зтими, хто не згодний, розбирається в питанні та не боїться говорити.
Яговорила одну хвилину, лише одну, до того часу, поки Першийвіце-прем’єр-міністр розразився громом з приводу того, що моя інформація длянього не має значення, що не треба тут читати лекції, що мене на цю нарадуніхто не запрошував. А ще він сказав, що потрібно розібратись уважно, як я сюдипотрапила. Нагадав, що напише заяву в НАБУ на тих, хто тут блокує надважливийнормативний акт (ліцензійні умови). І в кінці промови вирішив - потрібно щевидалити мене із зали, і просто вигнав.
І так,це була нарада в Кабінеті Міністрів України. Центр Європи, 2018 рік…
Щотакого я могла сказати та що вже встигла за ту 1 хвилину, яку мені далиговорити до того, як виставили з зали? За що так переживав Степан Іванович, щонавіть вдався до таких примітивних маніпуляцій, потоптавшись по всім правиламне тільки регламентів, а й звичайного етикету та людського відношення? Мабутьтеж саме, що змусило його так серйозно та оперативно зайнятись прийняттям самецього підзаконного акту саме зараз? Не зобов’язань перед МВФ або важливими длядержави реформами, а саме ліцензійними умовами до лотерейних операторів!
Напочатку Степан Іванович дуже переконливо говорив, про те, що ліцензійні умовипотрібно прийняти, бо це мільярди в бюджет. І саме з цього почалась мояхвилина.
Янагадала, що Міністерством фінансів закладено в бюджет 2 млрд грн надходженьвід лотерейних операторів, що отримають нові ліцензії. Але саме операторІВ,тобто двох за розрахунками Мінфіну. Але з нормою про те, що працювати на ринкузможуть лише ті, хто вже має досвід роботи десять років, у нас коло всіхможливих в світі компаній звузилось до трьох: УНЛ, МСЛ та Патріот. Дві з них(МСЛ та Патріот) внесені до санкційного списку. Залишається одна УНЛ. Простаматематика.
Однак,Мінфін дуже так серйозно та поважно наголошував, що на лотерейний ринок можутьще вийти державні банки. Заступник Міністра фінансів серйозно, без жартівпропонував державним банкам високоризикований лотерейний вид діяльності з ненайбільш підходящою репутацією для банків взагалі (мабуть тільки в лотерейнихсалонах України можуть вести перестрілки різні "охоронні"угрупування).
До тогож Мінфін планує, що держбанки ввійдуть на лотерейний ринок не просто так, ашляхом отримання ліцензії, яка коштує майже мільярд гривень! Мільярдів гривенькоштів державних банків за надання їм права займатись лотереями! І навіть незадавався питанням, а які ж функції виконують саме державні банки, і чому такважлива для державного банку фінансова стабільність та платоспроможність. І проте, навіщо Ощадному банку платити 1 млрд грн за напрямок бізнесу, яким він незаймався мінімум п’ять років, маючи на це повне право на підставі діючоїліцензії оператора лотереї, продовженої в 2013 році.
Саме проце я і встигла сказати, звернувши увагу, що потенційний оператор у насзалишається один. Після цього мені не дали сказати жодного слова крім "допобачення", коли я покидала залу.
…Рухаючисьвулицями міста ми помічаємо як закрився магазин, а на його місці з’явився такзваний "лотерейний зал". Як так само зникали аптеки, книгарні, кафе,а на їх місці з’являлись "лотерейні зали". Це тенденція останніхроків. Раніше ми з вами цього не помічали. Зараз пішки від одного залу доіншого - п’ять хвилин. І ми всі з вами разом робимо вигляд, що це приміщенняДержавних лотерей. Вдумайтесь, там де в середині "лотерейні термінали зефектом прокручування барабанів", висить вивіска, що це все всерединіприміщення називається "Державна лотерея". І для державних мужів цене є проблемою. І те, що діти у нас в таких "державних лотереях"прогулюють свої навчання в школі. І навіть те, що прямо поряд з лотерейнимзалом стоїть ломбард, який приймає вже пилесоси, електричні чайники та праски.Проблемою є те, що операторам потрібно на заміну старим ліцензіям видати нові.Це все, що зміниться на ринку. Крім звичайно однієї маленької деталі -операторів буде не три, а лише один. Все піде в одні руки.
В 2013році державний бюджет отримав від лотерейного бізнесу 321 млн грн, вже в 2015податки перетворились на 26,5 млн грн. З тисяч "лотерейних залів"бюджет отримав у порівнянні з найгіршим роком правління Януковича менше набільш ніж 90%! Ми зробили купу важливих реформ та подолали багато масштабнихкорупційних схем! Так чому б нам не наважитись та не зруйнувати ще одну,довівши тим самим українцям, що ми прийшли чесно працювати?
На жаль,це також не цікавило модератора цієї наради. Його цікавили ліцензійні умови, вяких "електронним контролером" сплати коштів до бюджету виступаютьреєстратори розрахункових операцій – саме ті, що видають чеки. Не електроннасистема прийняття ставок, як у всьому світі, до якої в он-лайн режиміпідключений контролюючий державний орган, який бачить в режимі реального часу,що відбувається з продажем лотерейних білетів у оператора, а звичайнийреєстратор розрахункових операцій, за роботу якого відповідають люди, від якихі залежить чи вся готівка проходитеме через оподатковану касу. Про це, та щепро десяток речей я хотіла сказати та доповісти посадовим особам Уряду, якіформують політику держави на лотерейному ринку та відповідають за наслідкиформування. Однак не змогла.
Потімвін зателефонував, просив вибачення, та посилався на те, що як людина він менерозуміє та чудово знає, що відбувається на ринку, але як Першийвіце-прем’єр-міністр та модератор вимушений був вчинити саме так. Ще черезкілька хвилин зателефонував "Цензор" та взяв мій коментар. А вжеввечері я спостерігала як із шаленою швидкістю знімались передруківки новини"Цензору" з різних сайтів. Не виключаю, що про мене почнуть розганятиплітки, аби змусити вас не слухати, що я розповідаю про те, як мільярдний ринокнамагаються по-тихому віддати в руки однієї компанії, власники якоїзареєстровані в офшорній зоні.
І на самкінець, я дуже сподіваюсь, що 22 лютого 2018 року в АМКУ буде кворум та мизможемо розглянути проект звіту та пропозиції Уряду щодо тих заходів, які мипропонуємо вжити державі на ринку задля того аби він працював прозоро та в умовах здоровоїконкуренції. Коротко про пропозиції за посиланням.