Суспільство одужує, але дуже повільно, бо хронічно хворе
Давно неписав…часуне було…
СпершуМайдан Гідності, потім відбудова ДП «Український дім», а звідти до Збройних силУкраїни і одразу ВІЙНА, яка дає змогу подивитися на велику кількість речейзовсім під іншим кутом, іншими очима та з новим сприйняттям.
В одинмомент люди вийшли на Майдани Гідності, слав Богу перемога була за нами, забільшістю, і ціну суспільство заплатило високу за майбутнє гідне життя, якоговсі заслуговують. Всі гасла зводилися до одного: «хочемо жити по-людськи».
Людизазвичай думають, що от тільки от переможемо і відразу настане інше життя, новежиття, краще.. А от ні! Не буває все відразу, не даються легко такі зміни. Боце зміна свідомості, зміна поведінки та людських принципів.
І ділотут не в Криму, чи у Війні з Росією, яку ми вперто не хочемо визнавати. Справа втому, що наше суспільство, я маю на увазі загалом, а не ту окрему частину, якапнеться допомагаючи всім що є армії та країні. Хтось гривнею, хтось останнімшматком хліба, який для кожного має свою вартість.
Озернітьсянавколо, люди в переважній більшості живуть, як і жили, дають хабарі, берутьхабарі, мутять щось, будують схеми ухилення від податків, виплачують таотримують зарплатню в конвертах, але при цьому всі хочуть жити по-іншому, «поновому». Люди так не буває.
Всіпозитивні зміни потрібно починати з себе, але нам з себе починати тяжкувато такважко, легше наліво та направо роздаватипоради, як правильно те чи інше робити.
Пам’ятаєтепередвиборчі обіцянки вже теперішніх депутатів ВР? Візьмемо хоч одну із них - зняттянедоторканості. Якій же результат, а результат невтішний, вони вже нампочинають розповідати в кулуарах про недоцільність скасування, про порушення балансусил, про втрачання незалежності в своїх діях і так «бла», «бла», «бла».
При цьомувони повчають нас, як нам жити, як нам потрібно змінитися, що нам ще потрібнозатягнути щоб Україна вижила.
Як нас щепотрібно «нагнути», які ще потрібні зміни в житті простої людині, яка і таквіддає останнє заради позитивних змін. Віддає саме коштовне своє життя, час,розум, гроші, харчі, в кінці кінців своїх дітей і це все заради майбутньогосвого та депутатів теж.
Що ви шановні депутати відали зарадимайбутнього? Чим ви пожертвували заради нашої неньки?
Не можехворий вилікуватися вмить, ліки приходиться приймати довго та дотримуючисьрежиму, а ми все шукаємо чарівну пігулку від всіх хвороб та негараздів.
Не вийде.Треба лікувати свою свідомість, змінювати стиль життя, і тільки тоді через часнаступить таке омріяне одужання.
Почни зміниз себе і світ обов’язково зміниться навколо.
