Ми як Держава вже давно декларуємо Європейськійнапрямок розвитку, та ніби хочемо потрапити в таку омріяну спільноту Європи, зїї цінностями та мораллю, але при цьому забуваємо про обов’язки, які виникають,а вірніше діють в країнах Європейського союзу.
Цікаве питання, а яка кількість наших громадян знаєпро обов’язки пересічного жителя Євросоюзу?
Думаю небагато, в переважній більшості нашіспіввітчизники знають про життя в Європі тільки з обкладинок глянцевих журналів,та з досвіду мандрівок. Звісно ще заробітчани, які привозять свої спогади тавраження на Батьківщину, разом з тими заробітками, які вони там отримують.
Думаю ні для кого не є таємницею, що той добробут,який ми бачимо в Європі створений завдяки не тільки наполегливій праці, а йжорсткій податковій політиці держави.
Повертаючись до омріяної намиЄвропи хочу наголосити, що там також впроваджували загальну декларацію доходів в свій часпоетапно. Чехія наприклад тільки з 2013 році почила впровадженняданої реформи. У кожної країни реформа відбувалась не одразу, а поступово. Єнадія, що в оприлюдненому в вересні законопроекті також будуть перехідні норми.
Цікаво спостерігати за останніми коментарямиполітиків та експертів, з приводу давнозадекларованих ще тодішньою Податковою , а зараз Міндоходів, ініціативи з приводу обов’язкового декларування доходів населення .
Я не хочу опускатися до «мідних труб», які тільки ітрублять про ті чи інші ласки пересічним громадянам від нових ініціатив, ахотів би розглянути це питання в ключі фінансової обізнаності населення просвої доходи та видатки!
3 липня 2013 року в інформаційному агентстві “УНІАН” відбулась прес-конференція, де представники НБУ, НАБУ презентували дослідження “Підвищення рівняфінансової грамотності українців”. Згідно з результатами опитування повнийоблік свого бюджету ведуть 9,2% українських сімей, 21% ведуть облік, але незаписують всіх доходів та витрат. Майже 70 % українців не ведуть жодного облікусвоїх доходів та витрат.
Про що ці цифриговорять, що 2/3 українців не управляють своїми коштами, не відслідковуютьдохідну та витратну частину, це не значить, що вони не знають звідки у нихгроші. Ідеться мова про розуміння скільки зароблено за той чи інший час, таскільки витрачено, а головне, скільки людина заплатила податків та відклаласобі на пенсію.
От наприклад ЖерарДепардьє рахує свої сплачені податки , коли влада вийшла з ініціативою підняття податку длябагатіїв до 75% ( якщо дохідперевищує 1 млн. євро), влаштував показовий демарш.
Коли громадяни більшретельно почнуть рахувати скільки вони сплачують своїх кровних на благодержави, звісно почнуть цікавитися кудипішли їх гроші. Згідний з твердженням експертів , щоможливо ця міра зможе підвищити соціальну активність громадян та посилити їхконтроль за використанням бюджетних коштів.
Як показує життя, що будь-яка реформа це більш психологічна проблема . Загальна довіра до державної інституції вцілому, як до організації, яка налаштована на створення добробуту для людей, ане самому процесі декларування, як процесу. Наші люди просто нікому не вірять,та бояться будь-якої ініціативи та зміни.
Залишилось чекатинедовго, в решті решт, буде ще громадське обговорення, на якому всі ми,надіюсь, зможемо висловити свою думку та внести корективи, які будутьстосуватися фінансового життя більш як 30 млн. громадян України.