Декларувати чи не декларувати свої доходи?

Ми як Держава вже давно декларуємо Європейськійнапрямок розвитку, та ніби хочемо потрапити в таку омріяну спільноту Європи, зїї цінностями та мораллю, але при цьому забуваємо про обов’язки, які виникають,а вірніше діють в країнах Європейського союзу.

Цікаве питання, а яка кількість наших громадян знаєпро обов’язки пересічного жителя Євросоюзу?

Думаю небагато, в переважній більшості нашіспіввітчизники знають про життя в Європі тільки з обкладинок глянцевих журналів,та з досвіду мандрівок. Звісно ще заробітчани, які привозять свої спогади тавраження на Батьківщину, разом з тими заробітками, які вони там отримують.

Думаю ні для кого не є таємницею, що той добробут,який ми бачимо в Європі створений завдяки не тільки наполегливій праці, а йжорсткій податковій політиці держави.

Повертаючись до омріяної намиЄвропи хочу наголосити, що там також впроваджували загальну декларацію доходів в свій часпоетапно. Чехія наприклад тільки з 2013 році почила впровадженняданої реформи. У кожної країни реформа відбувалась не одразу, а поступово. Єнадія, що в оприлюдненому в вересні законопроекті також будуть перехідні норми.

Цікаво спостерігати за останніми коментарямиполітиків та експертів, з приводу давнозадекларованих ще тодішньою Податковою, а заразМіндоходів, ініціативи з приводу обов’язкового декларування доходів населення.

Я не хочу опускатися до «мідних труб», які тільки ітрублять про ті чи інші ласки пересічним громадянам від нових ініціатив, ахотів би розглянути це питання в ключі фінансової обізнаності населення просвої доходи та видатки!

3 липня 2013 року в інформаційному агентстві “УНІАН” відбулась прес-конференція, де представники НБУ, НАБУ презентували дослідження “Підвищення рівняфінансової грамотності українців”. Згідно з результатами опитування повнийоблік свого бюджету ведуть 9,2% українських сімей, 21% ведуть облік, але незаписують всіх доходів та витрат. Майже 70 % українців не ведуть жодного облікусвоїх доходів та витрат.

Про що ці цифриговорять, що 2/3 українців не управляють своїми коштами, не відслідковуютьдохідну та витратну частину, це не значить, що вони не знають звідки у нихгроші. Ідеться мова про розуміння скільки зароблено за той чи інший час, таскільки витрачено, а головне, скільки людина заплатила податків та відклаласобі на пенсію.

От наприклад ЖерарДепардьє рахує свої сплачені податки , коли влада вийшла з ініціативою підняття податку длябагатіїв до 75% (якщо дохідперевищує 1 млн. євро), влаштував показовий демарш.

Коли громадяни більшретельно почнуть рахувати скільки вони сплачують своїх кровних на благодержави, звісно почнуть цікавитися  кудипішли їх гроші. Згідний з твердженням експертів, щоможливо ця міра зможе підвищити соціальну активність громадян та посилити їхконтроль за використанням бюджетних коштів.

Як показує життя, що будь-яка реформа це більш психологічна проблема. Загальна довіра до державної інституції вцілому, як до організації, яка налаштована на створення добробуту для людей, ане самому процесі декларування, як процесу. Наші люди просто нікому не вірять,та бояться будь-якої ініціативи та зміни.

Залишилось чекатинедовго, в решті решт, буде ще громадське обговорення, на якому всі ми,надіюсь, зможемо висловити свою думку та внести корективи, які будутьстосуватися фінансового життя більш як 30 млн. громадян України.