Є дві групи людей, які ведуть бюджет і які ні, і це незалежить від фінансового статку родини, це скоріше прояв фінансової культури.
Одна родина старанно веде, записуючі всі доходи та витрати, плануючисвої подальші фінансові дії, старанно дотримуючись своїх запланованих витрат,відмовляючи собі в спонтанних забаганках чітко крокуючи до своєї фінансовоїмрії. Заощаджені гроші вони сумлінно відкладають на майбутнє, створюючи різнісімейні фонди. Кредитні ресурси такі родини також використовують в своємуплануванні, але з розумінням, вираховуючи всі наслідки таких дій, бо вонирозуміють, що кредити це запозичення грошей у себе в майбутньому. Такі ресурсивони використовують не на проїдання та на речі, які приносять тільки тимчасовезадоволення, а на масштабні та значущі для них цілі.
Інші не ведуть свій бюджет, це не значить, що його нема,просто живуть та насолоджуються життям, як часто такі люди кажуть «життя одне,то треба його прожити яскраво». Ці люди не задумуються про свої цілі, вони уних є, але часто при досягнені вони уповають на випадок та на збіг обставин. Кредитамивони користуються не звертаючи увагу на відсоткові ставки «життя яскраве, точого себе стримувати». Про заощадження взагалі мова не йде, такі люди частокажуть ми так мало заробляємо, а витрат так багато.
Але час іде і нажаль ми всі не молодіємо.
Якщо проглянути на фінансовий стан одних та інших через роківдесять, то побачимо цікаву ситуацію, одні живуть заможно, маючи накопичення таінші потрібні речі, а у інших не чого нема, та ще купа боргів, які все більше ібільше, тягне їх в низ до дна.
Якщо перейти від бюджету родинного до бюджету держави, вінне чім не відрізняється тільки масштабом.
Є доходна частина та видаткова.
Доходна частина складається з: постійних доходів, сезоннихта тимчасових.
Видаткова частина складається з: щоденних (щомісячнихвитрат), виплата боргу, сезоні, сімейні події, непередбачені та інші витрати.
За цими категоріями можна розписати любий бюджет, починаючивід особистого до державного.
У нашої держави цей бюджет дуже розхитаний, борги починаютьдавити на нього, і якщо хтось думає що він до цього не причетний то глибокопомиляється. Настане час, коли всі ми відчуємо кожен на собі цей тиск.
Перша порада в таких випадках: переглянути свій бюджет, тазнайти сили сказати що ми живемо не по доходам.
Друга порада: зменшити видатки, та переглянути виплати покредитам (зробити реструктуризацію).
Третє: перестати брати кредити на поточні витрати.
До чого скажете це я, та просто послухав звіт пана міністра Колобовау ВР.