RAB-тариф: чи варто поспішати?
Регулятор вирішив схвалити та оприлюднити на офіційному веб-сайті Нацкомісії проект відповідного рішення з метою одержання зауважень і пропозицій.
Що таке RAB-тариф та для чого він потрібен?
Стимулююче тарифоутворення або RAB-регулювання (Regulatory Asset Base) – це система довгострокового тарифоутворення, основною метою якої є залучення інвестицій в розвиток і модернізаціюелектричних мереж.
Впровадження RAB-регулювання в Україні передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС в частині імплементації Директиви 2009/72/ЄС.
Зокрема, для запуску стимулюючого тарифоутворення необхідно внеси зміни в чотири попередні постанови Нацкомісії:
- постанову НКРЕ від 11 липня 2013 року № 899 «Про затвердження Порядку визначення регуляторної бази активів суб’єктів природних монополій у сфері електроенергетики»,
- постанову НКРЕ від 23 липня 2013 року № 1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання»,
- постанову НКРЕ від 26 липня 2013 року № 1029 «Про застосування стимулюючого регулювання у сфері передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами»,
- постанову НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії»).
Карантин – не кращий час для ухвалення рішень
Нагадаю, що розгляд даного питання двічі переносився регулятором в квітні - 08.04.2020 та 22.04.2020.
У зв’язку із карантином забезпечити в такі стислі терміни підготовку якісних пропозицій та розрахунків, а також узгодити позиції між усіма зацікавленими сторонами вкрай проблематично.
Тому було б правильно зняти з розгляду дане питання та повернутись до його розгляду після закінчення обмежувальних заходів. А на час карантину - створити робочу групу для опрацювання вже наявних пропозицій та узгодження параметрів переходу до RAB-тарифу між учасниками ринку, Регулятором, Мінекоенергії та іншими зацікавленими сторонами. Це дало б змогу створити «параметри» реформи, які вже в подальшому наповнювався б необхідними частинами.
На сьогоднішній день комплексного уявлення про параметри реформи у ОСРів немає. Також ОСРи не розуміють, як наявні пропозиції корелюються з Енергетичною стратегією України до 2035 року. Ці всі аспекти потребують детального і професійного обговорення, а карантин - не кращій час для цього.
Цілі та задачі, які ставить НКРЕКП перед операторами систем розподілу, є вкрай амбітними. Встановлення більш жорстких (порівняно з сьогоднішніми) вимог до якості послуг, що надають оператори систем розподілу, як от SAIDI/SAIFI та показники ефективності технологічних витрат, потребує значних інвестицій в інфраструктуру операторів систем розподілу. ОСРи ці виклики розуміють і приймають. Але поряд з цим, існує великий ризик, що запропонований НКРЕКП підхід до залучення інвестицій зможе спрацювати.
Регуляторна база для введення стимулюючого регулювання є комплексною системою і обговорювати окремі її елементи без погоджених і, головне зрозумілих параметрів може мати вкрай негативні наслідки.
Також, варто пам’ятати, що ми маємо дотримуватися передбачених законодавством процедур. А в даному випадку проведення відкритого обговорення проекту в порядку, передбаченому постановою НКРЕКП від 30.06.17 №866, усіма зацікавленими сторонами було неможливим через обмеження транспортного сполучення, а самі відкриті слухання тривали менше чотирьох хвилини.
Тому закликаю всіх приймати обачні та виважені рішення в електроенергетиці!
