Приватизація не врятує гривню
Голова НБУ В. Гонтарева, обґрунтовуючи курс гривні та майбутнє, озвучила з трибуни ВР очікувану суму надходжень від приватизації в цьому році – $ 1 млрд. Ці кошти, за її словами, допомогли б нівелювати тиск на платіжний баланс та вирівняти курс.
Складно сказати, якими даними оперує голова НБУ, оскільки доходи державного бюджету на 2016 рік від приватизації державного майна визначено на рівні 17 млрд грн, що в перерахунку навіть на офіційний сьогодні курс гривні до долара становить ледь більше $ 650 млн. Причому, на сьогодні завдяки «вдалому» таргетуванню інфляції українські підприємства у вартості (у валютному еквіваленті) втратили.
В МЕРТ, швидше за все, очікували отримати ці 17 млрд грн, розраховуючи на участь насамперед іноземних інвесторів. Так, днями Айварас Абромавичус заявив: «Одна з моїх пропозицій була не лише росіянам заборонити участь у приватизації, а це десь 25 найбільших об’єктів, а й українським (інвесторам). Давайте продамо 25 найбільших підприємств іноземному інвесторові. Екс-міністр додав, що іноземні інвестори необхідні для того, аби вони привезли свою корпоративну етику та стандарти корпоративного правління».
Міністр озвучив таку пропозицію публічно лише нещодавно, але на рівні Кабміну вона лунала неодноразово. Немає сумнівів, що на найбільш привабливі об’єкти вже кинули оком перші особи держави, і віддавати їх «за так» ніхто не стане. Тому $ 1 млрд, якщо й розраховувався, то швидше за все на підставі очікувань МЕРТу на участь у приватизації іноземних інвесторів. Зараз більш очікуваними можуть бути 17 млрд грн, закладені в бюджет, та й це поки що просто дуже амбітні плани. Скільки ж ці гривні становитимуть у доларах США на момент зарахування на казначейські рахунки, краще навіть не прогнозувати.
Дедалі більше складається враження, що приватизація навмисно затягується – можливо, щоб здешевити вартість лотів в інтересах зацікавлених осіб. Закони ж загалом не матимуть жодного запобіжного характеру і швидше будуть публічним приводом для відтермінування цього процесу. Власне, це підтверджують і у Фонді держмайна.
Так, минулого тижня очільник Фонду державного майна Ігор Білоус, з одного боку, вказує, що Верховна Рада блокує прийняття пакету законів, які не допустять представників країни-агресора до участі в приватизації, з другого – Білоус сам говорить, що знає, як ці закони обійти.
Стосовно ОПЗ він вказав: «Зараз борг (перед Group DF) 193 млн дол. Фактично, це знижка, яку матиме Фірташ, якщо братиме участь у приватизації….».
На запитання, чи може «Тольяттіазот» (підприємство РФ) зацікавитися купівлею ОПЗ, Білоус відповів: «Є представники від Махлая (власника – ПА)… Я все одно їм сказав, що їм мало що світить. Хоча вони з американськими паспортами всі, але я буду голосувати проти таких інвесторів».
І ще одна цитата, яка вказує на вірогідність того, що об’єкти приватизації опиняться в руках усе тих же наших співвітчизників. Так, щодо інтересів «Енергетичного стандарту» Білоус повідомив: «Я знаю Григоришина ще за своєю інвестиційно-банківською діяльністю, але зараз з ним не спілкуюся. Не думаю, що він братиме участь у приватизації. Хоча у нього точно є інтерес до “Черкасиобленерго”. Побачимо. Він також не має права брати участь у приватизації. Головне – щоб не виставив абсолютно неспоріднену структуру. Ми тут, звичайно, не МІ6, але спробуємо це контролювати. По-перше, розкриття кінцевого бенефіціара буде обов’язковою умовою. По-друге, в умовах приватизації буде ще один пункт. Якщо протягом періоду інвестиційних зобов’язань, п’яти років, ми дізнаємося, що був обман, угода буде анульована».
У такому випадку навіть хочеться вірити в те, що в разі виявлення обману й кошти знайдуться в держави, аби повернути їх інвестору у випадку двосторонньої реституції.
