Україні потрібно розвивати внутрішнє виробництво
На сьогодні, незважаючи на нарощення обсягів експортусільгосппродукції, через падіння цін на сировину на міжнародних ринках, обсягивалютної виручки в Україну зменшуються.
За 9 місяців цього року Україна експортувала товарів на суму$ 26 млрд (падіння в порівнянні з минулим роком – 33,4 %); імпортувала – на $28 млрд (падіння – 36 %). Якщо розібрати структуру експорту, то майже 39 % відекспорту становлять саме продовольчі товари та сировина для їх виробництва.Сума, на яку експортовано таких товарів за період січня–вересня, становила $ 10млрд. Поряд з цим, за 9 місяців минулого року ця частка становила 30,7 %, тобтоу відсотковому співвідношенні була меншою, але в абсолютних цифрах становилабільше – $ 12, 036 млрд.
Україні вже зараз потрібно шукати шляхи для вирівнянняплатіжного балансу. Ситуацію підігріває й те, що в наступному році вона,ймовірно, втратить ринок збуту товарів на території Росії, адже східний сусідвже заявив про введення ембарго на українські товари. Це означає, що намдоведеться знаходити адекватний ринок із продажу товарів на суму орієнтовно в $10 млрд.
При цьому, за його словами, потрібно враховувати, що експортованів Росію товари не вдасться з легкістю переорієнтувати, бо вони, як правило,неконкурентоздатні на західних ринках. До того ж, хоча прем’єр-міністр і заявивпро аналогічний крок України у відповідь на російське ембарго, нам не вдастьсявідмовитися як мінімум від енергетичного імпорту з Росії, який у загальнійструктурі становить 60%. Отже, тиск на платіжний баланс ще більше посилиться, іНацбанку доведеться шукати додаткові джерела валютних інвестицій в Україну.
В умовах тенденції до зменшення вартості сировинисільськогосподарського походження на міжнародних ринках ця сфера не зможе бутиадекватним компенсатором для платіжного балансу. Уповати лише на міжнароднудопомогу, яка на деякий час дозволить взяти паузу в погашенні запозичень,Україна теж увесь час не зможе. Ціни на сировинний сегмент, де Україна непоганоспеціалізується, стрімко падають, а тому пріоритет державної політики повиненбути зосереджений на експорті товарів саме кінцевих продуктів. Це завждивиграшний варіант, бо такі товари мають значну додану вартість, – у їх ціну вжевключено витрати на оплату праці при переробці, витрати на енергоносіїпідприємств-виробників, додаткову вартість від інших компонентів виробництва.
В іншому випадку картина виглядатиме так: сировину длявиробництва Україна експортує, ця продукція є конкурентоздатною в тому числі зарахунок низької вартості робочої сили на території нашої країни, а ось готовийпродукт, який доведено до готового результату за кордоном, де витрати на йоговиробництво значно більші, ніж в Україні (за рахунок як загальної вартості всіхкомпонентів, так і вищих у порівнянні з вітчизняними складовими вартостіпраці), імпортує.
Для того щоб цього не допустити, потрібно ставити впріоритет розвиток підприємництва, його концентрацію на території України.
З огляду на це однією з умов приватизації державнихпідприємств аграрного спрямовання має бути зобов’язання інвестора протягомпевного періоду при збереженні цільового призначення об’єкта приватизаціїінвестувати кошти саме у внутрішнє виробництво. Незважаючи на те, що це займебільше часу, така вимога дозволить живити, а не виснажувати природні ресурсизокрема та економіку України в цілому.
Можливість замкнути цикл від виробництва сировини докінцевого продукту на території України з подальшим його експортом, підвищитьекспортний потенціал України, що, безумовно, якісно вплине на платіжний баланс.
У світлі аналізу товарообігу стає очевидною й відповідь напитання «чому протягом останніх декількох тижнів національна грошова одиницядемонструє негативну динаміку відносно більш стійких валют?». Якщо енергетичнийімпорт не мав впливу та не здійснював значного тиску на платіжний баланспротягом літа, а за рахунок надходження експортної виручки від реалізаціїпродукції сільськогосподарського призначення навіть утворювався умовнийнадлишок валюти, який викуповувався Національним банком, сьогодні картиназмінилася з точністю до навпаки.
Додається й той фактор, що питання з міжнародною фінансовоюдопомогою, яку спрямовують як для наповнення міжнародних резервів, так і дляпідтримки видатків державного бюджету, на сьогодні зависло в повітрі вочікуванні голосування ВРУ за податкову реформу та бюджет на 2016 рік. Тому насьогодні імпортери в Україні відчувають реальний дефіцит валюти на офіційномуміжбанківському ринку, що відображається як на офіційному, так і на готівковомукурсі гривні.
