Проблема повторної мобілізації

Після набрання чинності 30.06.2023 змін до абзацу 11 ч. 1 ст. 23 «Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» багатьом чоловікам, звільненим з в/с в зв’язку із наявністю батьків своїх чи дружини з інвалідністю 1-2 групи, телефонують із ТЦК та СП і вимагають прийти «для уточнення даних і вимагають надати  документи «про догляд», інакше знову мобілізують.

А мобілізувати повторно дійсно можуть в будь-який момент після звільнення. Деякі ТЦК та СП по старинці надають 6-ти місячну відстрочку, як під час часткової мобілізації за  ч. 5 ст. 23 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку». Але 24 лютого 2022 року Президент  своїм Указом № №69/2022 оголосив загальну мобілізацію, що не передбачає відстрочки від мобілізації протягом 6 місяців з моменту звільнення.

Хоча, як на мене, справедливо було б на рівні закону встановити 6-ти місячну відстрочку для звільнених військовослужбовців і під час загальної мобілізації.

Колізія між підставами для відстрочки та звільненням з в/с породжена «безуглими» правками до абзацу 11 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно якої тепер треба доводити відсутність інших працездатних осіб, які зобов’язанні утримувати непрацездатних батьків.

А чим доводити – проблема, бо РАГСи і ЦНАПи не можуть надати такий документ, бо їх форма і порядок видачі не передбачено чинним законодавством.

«Соцдогляд» по ряду причин не завжди можна отримати. Та й підстави там інші – «необхідність постійного стороннього догляду», а не просто наявність факту інвалідності 1-2 груп.

Чим підтвердити відсутність інших осіб, що, крім вас, зобов’язанні утримувати непрацездатних батьків.

Варіанти документів:

- Витяг з Реєстру територіальної громади про зареєстрованих осіб за адресою. Вона, звісно, не доводить відсутність таких осіб, бо інші діти цілком можуть бути «прописці» за іншою адресою, але якщо якийсь родич фігуруватиме в такому витягу– то проблема очевидна.

 - Нотаріально засвідченою заявою від батька-матері, який засвідчить, що такий-то син сам його утримує та відсутність інших осіб, що зобов’язанні утримувати. Встановити зворотнє – вкрай важко, тільки якщо в одному ТЦК та СП на військовому обліку не перебуває декілька братів або чи місцева рада не повідомить інформацію про реальний сімейний стан особи з інвалідністю. Фізично це можливо лише в маленьких селах та містечках, де при обстеженні житлових умов сусіди щось там можуть підтвердити та й сам голова місцевої ради обізнаний в кого скільки дітей.

 - Акт про встановлення факту догляду, від місцевої ради, аналогічно тому, що для виїзду за кордон згідно абзацу 4 п. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затв. Постановою КМУ №57 від 27.01.1995 р., бо порядок видачі іншого акту спеціально для ТЦК та СП ніде не передбачений.

 - Рішення суду про встановлення факту утримання батьків з інвалідністю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Цей документ, на мою думку, є найбільш валідним , але також треба враховувати і «судівський розсуд», що не може гарантувати безумовне задоволення вашої заяви про встановлення факту утримання.

І на десерт про чергові бздури ТЦК-шників щодо "утримання".

Відповідно до ст. 202 Сімейного кодексу України  повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Деякі ТЦК та СП аж занадто ретельно вже починають досліджувати «матеріальні потреби» батьків з інвалідністю, перебравши на себе функції органів соцзахисту, та розшукуючи якісь джерела доходів у особи з інвалідністю – чи то пенсія, чи то наявність реєстрації особи з інвалідністю  ФОПом. Хоча судова практика йде іншим шляхом. Так, Верховний Суд по справі №  592/17552/18 займає протилежну позицію, згідно якої «одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання […] не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання».

Епілог.

А тим часом ДБР браво звітує про вручення підозр працівникам деяких ТЦК та СП, всі полощуть ситуацію із затриманням одеського воєнкома – але от тільки прикро, що підставою таких процесуальних дій є не тотальне порушення природних прав людей, а банально – великі гроші, що йдуть «мимо каси»…