03.10.2017 р. після прийняття ВРУзакону №6232 та подальшого його підписання 22.11.2017 р. Президентом України,було зроблено черговий крок у судовій реформі. Так, згаданий закон, який набувчинності 15.12.2017 р., суттєво змінює «правила гри» у суді, оскільки вноситьзміни у норми процесуальних кодексів, зокрема до господарського процесуальногокодексу України (далі – ГПК), який викладений в новій редакції. З огляду назазначене, актуальними залишаються питання з боку суб’єктів господарювання проте, як такі зміни вплинуть на захист їхнього бізнесу? Таким чином, виниклапотреба в детальному аналізі нового ГПК, зокрема процесуальних норм, якібезпосередньо стосуватимуться захисту прав та інтересів суб’єктівгосподарювання.
Способи судового захисту
Новим ГПК розширено способисудового захисту. Зокрема, ст. 5 ГПК передбачається можливість захисту прав нелише у спосіб, визначений законом або договором, але і в інший вказаний упозові спосіб, який не суперечить закону та ефективно захищає право. Водночас наведеніу ст. 13, 14 ГПК визначення змагальності та диспозитивності у господарськомусудочинстві змінюють завдання і функції судді у процесі, змінюючи«інквізиційний» вектор одночасної ролі судді, слідчого та адвоката вгосподарській справі на організатора господарського процесу (особу, якасприятиме реалізації прав учасників процесу та контролюватиме виконаннясторонами законодавчо визначених обов’язків).
Форми провадження
У новому ГПК з’явилася ще одна формапровадження у вигляді наказного провадження, яка запозичена господарськимпроцесом з цивільного та спрямована на стягнення з боржника незначних грошовихсум щодо безспірних вимог. Іншою новелою кодексу є розмежування позовногопровадження на окремі види. Отже, відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК, судовий захистпорушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів здійснюється уформах наказного та позовного провадження (загального або спрощеного).
Наказнепровадження застосовується у випадках, якщо предметом позову є стягненнягрошових сум у незначних розмірах, щодо яких спір відсутній або про такий спірневідомо заявнику (ч. 2 ст. 12 ГПК). При цьому головною умовою для застосуванняу господарському процесі наказного провадження та видачі судового наказу єстягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій формі,якщо сума вимог не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб (ст. 148 ГПК). Строк розгляду судом заяви про стягненнянеоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження складає 5 днів (беззасідання та повідомлення сторін (ст. 154 ГПК)). Судовий наказ надсилаєтьсясторонам та може бути скасований судом на підставі заяви боржника протягом 15днів з дня отримання останнім копії наказу та інших документів. У разі неоскарження такого наказу боржником він набуває чинності протягом 20 днів (ст.157, 159 ГПК).
Що стосується позовного провадження, відтепер воно поділяєтьсяна спрощене і загальне. Спрощене позовне провадження призначене для розглядумалозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для якихпріоритетним є швидке вирішення справи. Передусім, необхідно розуміти, що докатегорії «малозначних» справ, відповідно до ч. 5 ст.12 ГПК, належать справи, вяких ціна позову не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім тих, якіпідлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, тасправ з ціною позову понад 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатнихосіб. Клопотання про вирішення справи у спрощеному позовному провадженніподається позивачем одночасно з поданням позову або може міститися у ній (ст.249 ГПК). Спрощене позовне провадження не має тривати більше ніж 60 днів (ст.248 ГПК). Варто зазначити, що не допускається розгляд за правилами спрощеногопозовного провадження у господарському процесі справ про банкрутство, щодомонополізму та недобросовісної конкуренції, приватизації, корпоративних спорів(ч. 4 ст. 247 ГПК), а рішення у малозначних справах не підлягають касаційному перегляду,окрім деяких винятків (ст. 287 ГПК).
Що стосується загального позовногопровадження, воно призначене для розгляду всіх справ, які у зв’язку зіскладністю, кількістю учасників та особливостями предмета доказування не можутьбути розглянуті в порядку спрощеного провадження. Загальне позовне провадженняпередбачає етап підготовки справи до слухання (до 60 днів з можливістюпродовження) та розгляд по суті (ще до 30 днів). Не менш важливою новелою чинногоГПК є вилучення з кодексу інституту положення про відмову в прийнятті заяви, щомістилося у ст. 62 попередньої редакції ГПК, та запровадження нового інституту– залишення заяви без руху. Так, ст. 174 ГПК визначає, якщо суддя встановить,що позовну заяву подано без додержання вимог щодо її оформлення, змісту,надання доказів (у тому числі сплати судового збору та відправлення іншимучасникам копій наведених документів), останній протягом 5 днів постановляєухвалу про залишення її без руху, зазначаючи недоліки позовної заяви, спосіб істрок їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня її вручення. Якщопозивач знехтував такою ухвалою і не усунув недоліки у визначений судом строк,заява вважається не поданою та повертається заявнику, що не є перешкодою уповторному зверненні до суду.
Суддя – медіатор
Необхідно також згадати про щеодну новелу ГПК – врегулювання спору за участю судді, що регламентується розд.3 гл. 4 кодексу. Таке врегулювання буде проводитися до початку розгляду справипо суті за згодою сторін спору, в якому суддя виступає посередником, апроцедура повинна здійснюватися у формі спільних та/або закритих нарад, а такожу режимі відеоконференції. Спільні наради будуть проводитися за участю всіхсторін спору, їхніх представників і судді. Закриті наради будуть проводитися заініціативою судді з кожною зі сторін окремо. У такий спосіб введено процедурукомунікації судді та сторін поза судовим засіданням. Під час врегулювання споруза участю судді не вестиметься протокол наради та не відбуватиметься фіксаціяза допомогою технічних засобів. Крім того, забороняється використовуватипортативні, аудіотехнічні пристрої, а також здійснювати фото- і кінозйомку,відео- і звукозапис (ст. 188 ГПК). Ст. 190 ГПК також визначено строки, згідно зякими врегулювання спору за участю судді проводиться протягом строку, який неможе перевищувати 30 днів з дня постановлення ухвали про його проведення.
Представництво сторін у господарському процесі
Однією з найбільш обговорюваних новацій середправників, у тому числі власників бізнесу, є внесення (спершу в КонституціюУкраїни, а потім у нові процесуальні кодекси) норм з так званої «адвокатськоїмонополії», які встановлюють, що виключно адвокат здійснює представництвоінтересів у судах. Відповідно до приписів ст. 16 ГПК, учасники справи мають правокористуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничоїдопомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крімвипадків, встановлених законом. Однак необхідно звернути увагу на те, щоадвокатська монополія не залишить без роботи корпоративних юристів (неадвокатів), оскільки законодавець у чинному ГПК передбачає участь таких юристіву малозначних справах.
Правила юрисдикції
Новим ГПК впроваджуються новіправила юрисдикції, змінено підхід до визначення юрисдикції. Юрисдикціярозмежовується залежно від предмета, а не лише суб’єктного складу сторін спору.Визначаючи можливість поєднати в одному позові разом з основними позовнимивимогами також похідні, навіть якщо вони окремо мали б розглядатися за різнимиправилами судочинства, законодавець скорочує час, необхідний особі для повногозахисту свого права чи інтересу, покращує ефективність судочинства, адже запопередніми правилами підвідомчості для досягнення такого ж результату особідовелося б звертатися до різних судів 2-3 юрисдикцій.
Предметна підсудність справ
Юрисдикція між загальними тагосподарськими розмежовується залежно від предмета, а не правового статусусторін спору як юридичних чи фізичних осіб. Похідні позовні вимоги можуть бутиоб’єднані з основними, навіть якщо вони мали б розглядатися за різнимиправилами судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК, до господарського судумають право звертатися юридичні особи, фізичні особи- підприємці, фізичніособи, які не є підприємцями, державні органи та органи місцевогосамоврядування. Господарські суди вирішують спори, що виникають з господарськоїдіяльності, які можна визначити за такими напрямками (ст. 20 ГПК):
• договірні спори, що виникаютьпід час укладання, зміни, розірвання та виконання правочинів у господарськійдіяльності;
• приватизаційні спори (крімжитлової приватизації);
• корпоративні спори та спори щодоцінних паперів між власниками корпоративних справ, учасниками та товариствами,стосовно цінних паперів, з яких випливають корпоративні права (крім спадковихспорів);
• спори про право власності, зправами визнання недійсними актів та зобов’язання вчинення дій державнимиорганами;
• спори щодо монополій таобмеження конкуренції;
• спори в межах процедурбанкрутства;
• спори щодо оскарження актівсуб’єктів господарювання;
• спори між юридичною особою таїї посадовою особою про відшкодування збитків;
• спори про захист діловоїрепутації.
Докази та доказування
Суттєвим нововведенням ГПК євизначення нових джерел доказування: показання свідків, електронні докази таекспертиза в галузі права. Згідно з приписами ст. 73 ГПК, до даних, на підставіяких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), щообґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, якімають значення для вирішення справи, належать письмові, речові та електроннідокази; висновки експертів; показання свідків. Отже, показання свідків можутьбути джерелом доказів у господарському процесі, але з певними особливостямиподання та обмеженням застосування. Водночас, у зв’язку з особливостямирозгляду та вирішення господарських спорів, на підставі показань свідків неможуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства абозвичаїв ділового обігу відображаються (обліковуються) у відповідних документах(ст. 87 ГПК). Показання свідка можуть надаватися письмово у вигляді заявисвідка, в такому випадку підпис свідка нотаріально завіряється (ст. 88 ГПК), атакож шляхом безпосередньої участі в судовому засіданні на підставі виклику(ст. 89 ГПК). Письмовими доказами є документи (крім електронних документів),які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішенняспору (ст. 91 ГПК). Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій)формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, а саме:електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення,плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові,мультимедійні й голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані велектронній формі (ст. 96 ГПК). Висновок експерта – це докладний описпроведених експертом досліджень, винесені в результаті їх проведення висновкита обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений упорядку, визначеному законодавством (ст. 98 ГПК). Учасники справи мають правоподати до суду висновок експерта у галузі права щодо застосування аналогіїзакону, аналогії права; змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним абозагальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповіднійіноземній державі. З метою забезпечення належного та якісного розгляду справи,а також можливості учасникам процесу належним чином реалізовувати свої права,законодавець передбачає правило швидкого та повного подання наявних доказів усправі (разом з позовом чи відзивом на позов), встановлюючи наслідки порушеннятакого правила та встановлених строків подання доказів у вигляді їх неприйняття(ст. 80 ГПК).
Засоби забезпечення позову
На відміну від попередньої редакції кодексу,чинний кодекс значно розширив арсенал заходів забезпечення позову вгосподарському процесі. Так, ст. 137 ГПК надає можливість забезпечувати позовтакими способами:
• накладення арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать чи підлягають передачі або сплаті відповідачута знаходяться у нього чи в інших осіб;
• заборона відповідачу вчинятипевні дії;
• встановлення обов’язку вчинитипевні дії;
• заборона іншим особам вчинятидії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві,або виконувати щодо нього інші зобов’язання;
• зупинення стягнення на підставівиконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється убезспірному порядку;
• зупинення продажу майна, якщоподано позов про визнання права власності на це майно або про виключення його зопису та про зняття з нього арешту;
• інші заходи, необхідні длязабезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних правта інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються вищенаведенимизаходами.
Висновок
Варто зазначити, що судовареформа та новий ГПК спрямовані на прискорення судових розглядів та надання учасникамбільш гнучких інструментів для знаходження компромісу і досягнення необхідногорезультату.