Рішення у заяві 63961/13 (8 стаття Конвенції) 

Питання стандартів, що мають застосовуватись підчас допиту неповнолітніх рідко перебувало в фокусі уваги ЄСПЛ. Майже взагалі не перебувало. Чи припустимо, з точки зору Конвенції, якщо слідчий скаже хлопчику "Що ти плачеш як дівчинка?" Або "Та що ти мені лапшу на вуха вішаєш?!". 

Відповідь на це запитання дізнайтесь читаючи нещодавнє рішення Суду у справі Романова проти України.

Рішення у заяві 63882/14 (10 стаття Конвенції) 

Напади на журналістів. Чи обов'язково розслідувати їх за 171 статтею ("Перешкоджання діяльності журналіста") чи достатньо розслідувати за якоюсь більш загальною статтею, наприклад, "Хуліганство"? 

Відповідь можна дізнатись прочитавши рішення у справі Lazebnyk v. Ukraine.

Рішення у заяві 57257/11 (11 стаття Конвенції) 

От і настали часи, коли Суд став вірити українському уряду. 

Іноді може скластися враження, що всяким там англіям-франціям ЄСПЛ дозволяє більше, ніж "новим демократіям", у яких на кожному кроці знаходять одні порушення. Насправді, Суд просто бере до уваги загальний контекст в країні. Якщо уряд часто забороняє демонстрацій під надуманими приводами, то скоріше за все Суд повірить заявнику, що і в його випадку привід був надуманий. Якщо ж, за загальним правилом, демонстрації дозволяються, то Суд скоріше повірить уряду, що були вагомі причини заборонити конкретну демонстрацію заявника. 

Україна, здається, перейшла до групи країн, яким Суд вірить "на слово". Ура.