Податковий облік процентів які виплачуються пов’язаній особі нерезиденту за отриманою позикою (кредитом) має певні тонкощі які відрізняють його від аналогічного для двох осіб резидентів – це пов’язано з тим, що облік «внутрішньої» позики регулюється виключно П(С)БО, в той час як для іноземної позики можуть застосовуватись різниці визначені ст. 140 Податкового кодексу України (ПКУ).

ЩО ТАКЕ РІЗНИЦЯ?

Різниця – це сума, на яку фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств збільшується або зменшується залежно від настання обставин, визначених ПКУ.

ЗА ЯКИХ УМОВ ВИНИКАЄ РІЗНИЦЯ?

Якщо сума боргових зобов’язань перед нерезидентами — пов'язаними особами більш ніж в 3,5 рази перевищує ваш власний капітал, то використовується процентна різниця, визначена п. 140.2 ст. 140 ПКУ.

ЯК РОЗРАХУВАТИ РІЗНИЦЮ?

Не наводячи занадто ускладненого та незрозумілого формулювання з ПКУ, пропонуємо використовувати наступну формулу:

Sr = Si – Tl, де

Sr – сума збільшення фінансового результату до оподаткування,

Si – сума процентів звітного періоду.

Tl – податковий ліміт;

Tl = 0,5 * (Fr+C+A), де

Fr - фінансовий результат до оподаткування звітного періоду,

С – фінансові витрати звітного періоду,

A – амортизаційні відрахування звітного періоду.

Проценти, які перевищили податковий ліміт і на які збільшили фінансовий результат до оподаткування, у майбутніх звітних податкових періодах зменшують фінансовий результат до оподаткування на 5 % від неврахованої суми процентів щорічно.