ВРУ проголосувала за прийняття постанови щодо невизнання останніх виборів до Державної Думи  РФ, які відбулись у неділю. От тільки чому ми стали майже останнімі, хто прийняв для себе таке політичне рішення? Чи ми чекали команди від Європейського Союзу, який ще позавчора все вирішив - згідно заяви представника голови дипломатії ЄС Федерики Магеріні. 

Мало того, що ми вже забули про відповідальних за анексію Криму. А точніше, про його дарування Росії. Пам’ятаєте, що вже не було злочинної влади? А ті, хто своєчасно не реагував на події, що відбувались під час анексії й досі знаходяться при владі? Чому ми завжди чекаємо якогось “волшебного пенделя”, аби розпочати діяти рішуче? Невже ми настільки несамостійні у своїй політиці й досі?

Щодо ситуації довкола посольства РФ у Києві, то тут все як завжди - ми так і не навчились проводити мирні протести. Нажаль. Як би ми не намагались зробити це демократичним явищем, допоки виходить лише погано зрежисовані акції, які до того ж демонструють всьому світу нашу неспроможність до дипломатичних переговорів. 

Вважаю, що це - чергова гаряча точка, яка нагадує нам про Крим. Більше двох років ми нічого не робили, аби його повернути і влада продовжує цю стратегію. Натомість нам конче необхідно розробити дипломатичну стратегію повернення усіх своїх територій до складу України та під свій контроль. Вести перемовини та не полишати це питання напризволяще, як це робить влада сьогодні. До того ж, усі вже зрозуміли хто отримав за це премію від РФ. І якщо, питання виборів ситуативне, то повернення Криму - проблема, яка вже більше за будь-який сніжний ком. І терпіти це й далі означає визнати Росію - переможцем та попрощатись із нашим півостровом назавжди.

Зрештою, вся ця історія - чергове нагадування нам про абсолютну некомпетентність дипломатичного корпусу України та про відсутність політичної волі влади аби змусити винуватців анексії видповідати згідно букви Закону… Залишилось  одне лише запитання: коли нарешті до влади прийдуть ті, хто не врешті решт припинить займати страусину позицію в той час, коли під ногами асфальт, а розпочне виконувати задекларовані обіцянки?