Влаштовуйтесь зручніше: зараз буде історія.

Справа була 10 років тому. Жив-був фотограф Девід Слейтер і одного разу він прославився «зробивши» забавні селфі мавпи на прізвисько Наруто в одному з розплідників. Ну як зробив – він всього лише поклав камеру, а мавпа взяла її погратися і випадково наклацала декілька селфі. Фотограф скористався вдачею і почав продавати їх на фотостоках. І ось тут розвернулася дискусія на багато років – хто володіє правами на копірайт – фотограф, який народився/купив камеру/підсунув її мавпі/обробив та опублікував фото або мавпа, яка просто натиснула кнопку «шедевр».

У фотохостінгу WikiMedia вирішили, що фото є суспільним надбанням і опублікував їх у відкритому доступі, позбавивши фотографа заробітку. Фотограф почав відстоювати свої права у суді. У 2014 році Бюро авторського права США поставило крапку в спорі, офіційно заявивши, що твори, які були створені тваринами, не можуть бути об’єктами авторського права. Дивно, що саме цей кейс підняв таку хвилю. А як же шедеври дельфінів, які вони малюють в дельфінаріях ще з далеких 50-х? Або абстракції наших домашніх улюбленців, яким креативні господарі дали фарбу? 

Організація PETA із захисту прав тварин не заспокоїлась і подала новий позов у 2015 році. Здавалося б – кумедна справа – відстоювати права мавпи Наруто. Але це підняло цілий дискурс – чи можуть не люди, а, наприклад, тварини або навіть роботи мати авторські права на свої витвори. Не можуть! – вирішив суд США після декількох років розгляду.

Якщо ж вам при створені ваших витворів допомагали не мавпи, а інші homo sapiens – треба укладати з ними договір про передачу вам майнових авторських прав. Нема договору – нема прав.