Легалайз і Верховна Рада: як бути?

Упродовж 60 років канабіс перебував на одній позиції з такими наркотичними речовинами, як героїн, кокаїн та іншими наркотиками. У Єдиній конвенції ООН про наркотичні засоби від 1961 року канабіс згадується двічі: у Списку 1, який охоплює всі наявні наркотики, що потрапляють під міжнародний контроль. І також у Списку 4, де визначені ті наркотики, котрі підлягають жорсткому контролю.

У листопаді 2018 року на 41-му засіданні Комітету експертів з наркотичної залежності ВООЗ (ECDD) в Женеві було прийнято рішення рекомендувати державам-членам переосмислити своє відношення до канабісу та його похідних. 

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, рослини канабісу та гашин повинні бути вилучені зі списку найбільш небезпечних лікарських засобів (Додаток IV Єдиної конвенції), а залишатися лише в списку менш небезпечних лікарських засобів у Додатку I. Також рекомендується змінити й інші міжнародні угоди, щоб полегшити використання канабісу у медичній практиці. 

2 грудня 2020 року Комісія ООН з наркотичних речовин ухвалила фактично історичне рішення «виключити канабіс та його похідні зі Списку 4 Конвенції».  Таким чином, вперше за понад 60 років змінилось сприйняття канабісу в юридичному полі. 

В чому проблема? 

В той час як цивілізований світ бачить в темі канабісу точку росту, в Україні ця тема до сих пір табуйована. Більш того, медичний канабіс потребують як мінімум 2 000 000 пацієнтів  в Україні. Зараз вони фактично повністю позбавлені права на лікування канабісовмісними ліками. 

Які пропонуються рішення? 

Станом на зараз у Верховній Раді вже зареєстровано 4 законопроекти щодо легалізації медичного канабісу. Всі мають одну спільну рису - реалізація ліків на основі канабісу відбуватиметься виключно за рецептом лікаря. А от відмінності поясню нижче. 

Перше, на що варто звернути увагу - наукові дослідження. Станом на зараз, як би це абсурдно не звучало, вони повністю заборонені в Україні. Тим часом, весь цивілізований світ змінює своє відношення та широко використовує медичний канабіс у лікувальних практиках. Відтак, потенційне терапевтичне застосування канабісу підтверджене вченими за таких станів як: 

- неврологічні захворювання (розсіяний склероз, епілепсія, з попередніми висновками, що канабіс може мати позитивний вплив на хворобу Альцгеймера, хворобу Хантінгтона і синдром Туретта); 

- захворювання і симптоми травного тракту;  

- лікування побічних ефектів під час хіміотерапії при онкології та побічних ефектів, пов'язаних з лікуванням ВІЛ/СНІД; 

- хронічний біль головним чином невропатичного походження, тощо. 

Загалом, у 3 з 4 законопроектів використання канабісу в науці допускається.

Що стосується вирощування канабісу як сировини. Підхід теж різниться. Нижче порівняльна таблиця. 

Вважаю за доречне поділити канабіс на 3 групи за вмістом ТГК. 

Перша група (вміст ТГК в рослині до 0,2 %) взагалі не потребує регулювання. Такий підхід відповідає міжнародним рекомендаціям ВООЗ (прийняті у грудні 2020 року). Сорти коноплі з таким вмістом ТГК ідеально підходять для використання в промисловості, та не мають наркотичного ефекту.  Ось декілька цікавих фактів:

- Із гектара конопель отримують близько 6 тонн целюлози за один врожай, що дозволяє виготовити у 4 рази більше паперу, ніж з лісу, вирощеного на такій самій площі.

- Конопляне волокно в 10 разів міцніше бавовни і може використовуватися у виробництві всіх типів одягу. Виготовлені з конопель одяг та взуття мають бактерицидні властивості і відрізняються високою міцністю та зносостійкістю.

Для другої групи (вміст ТГК від 0,2 до 2 %) передбачаються спрощені умови ліцензування. Вирощувати коноплі можна буде як у відкритому так і закритому грунті. Детальні ліцензійні вимоги встановить Кабінет Міністрів України. З канабісу з вмістом ТГК до 2 %, наприклад, можна виготовити аналог Епідіолексу, дорогих ліків, що використовуються для лікування епілепсії. Їх вартість на ринку США становить понад 400 доларів за 30 мл. Спрощені умови дозволять суттєво знизити вартість ліків для кінцевого споживача, крім того - українські виробники зможуть експортувати ці ліки за кордон, маючи конкурентну перевагу. 

Для третьої групи (вміст ТГК від 2 %) встановлюються посилені умови ліцензування, культивування передбачається лише у закритому грунті. Ліки з підвищеним вмістом ТГК використовуються при лікуванні раку, СНІДу та інших важких хвороб. Для прикладу, лікарський засіб "Синдрос" (зроблений з синтетичного ТГК – дронабінолу), використовують для покращення апетиту хворих на СНІД з анорексію, а також від нудоти та блювання після протипухлинної терапії.  Вартість на ринку США - близько 1000 доларів за 30 мл.

Що стосується квот на вирощування канабісу, експорту чи імпорту ліків на його основі. Вважаю за доцільне посилити вимоги до імпорту сировини та спростити експорт. Наразі основним “канабісним хабом” є Швейцарія, яка має найліберальніше законодавство щодо його вирощування. Впевнений, наші аграрії можуть впоратись не гірше та забезпечити потребу як внутрішнього, так і закордонного ринків.  

Час легалізації медичного канабісу давно настав. Вірю, разом з колегами-депутатами, громадянським суспільством та урядом - ми зможемо зрушити це питання з мертвої крапки. Триматиму вас в курсі!