Які обмеження для бізнесу діють зараз

 До 31 серпня 2021 року уряд офіційно оголосив продовження карантину на всій території України. На щастя, всі області знаходяться на «зеленому» рівні епідемічної небезпеки. Це означає, що зараз діють найменш суворі карантинні обмеження з усіх передбачених.  

 На цьому рівні заклади, що обслуговують відвідувачів, зобов’язані:

- нанести маркування для дотримання дистанції не менш як 1,5 метра між клієнтами, що перебувають у черзі;

- відмовляти в обслуговуванні особам без засобів індивідуального захисту – маски або респіратора, що закривають ніс та рот. Проте можна не вимагати від клієнтів маски, якщо ви обслуговуєте їх за межами приміщення – через вікно видачі, на терасі тощо;

- забезпечити працівників засобами індивідуального захисту і належно контролювати їх використання;

Відключити

- поставити урну або контейнер для централізованого збору використаних засобів індивідуального захисту.  

 Але якщо зростатиме захворюваність, обмеження також посиляться. Тому підприємцям варто тримати під рукою постанову Кабміну № 1236 від 9 грудня 2020 року. Саме там прописані карантинні правила для кожного рівня епідемічної небезпеки. 

 Штрафи за недотримання карантинних норм

 Відповідальність за порушення карантинних обмежень закріплена у статті 44-3 КУпАП. Вона передбачає покарання у вигляді штрафу. Його розміри:

- від 17 тис. до 34 тис. грн – щодо громадян та ФОПів;

Відключити

- від 34 тис. до 170 тис. грн – щодо посадових осіб. Наприклад, директора закладу. 

 І хоча у квітні 2021 року депутати пропонували зменшити розмір цих штрафів майже у 20 разів – поки що санкції залишаються без змін. 

 Хто і як перевіряє заклади на виконання карантинних обмежень 

 До цього часу в Україні не прийнято спеціального порядку щодо здійснення перевірок на дотримання карантину. Проте пункт 36 постанови Кабміну № 1236 уповноважив Держпродспоживслужбу посилити контроль за виконанням карантинних норм на таких об’єктах, як:

Відключити

- заклади громадського харчування;

- фітнес-клуби, спортзали тощо;

- заклади, що надають послуги з розміщення – готелі, хостели;

- ринки, магазини продовольчих та непродовольчих товарів.    

 Тож з подібним візитом може завітати інспектор Держпродспоживслужби, інколи спільно з поліціянтами та представниками органів влади чи місцевого самоврядування. Варто врахувати, що найчастіше такі перевірки – позапланові. Вас ніхто не попередить завчасно, а тому реагувати доведеться швидко.  

  •  Які документи має надати інспектор до перевірки

 Єдина підстава не допустити інспектора до перевірки – це відсутність у нього документів, що передбачені законодавством. Тому ви маєте одразу ж перевірити:

- службове посвідчення інспектора. Обов’язково перевірте дату, до якої дійсний цей документ. Також раджу зафіксувати номер посвідчення, прізвище, ім’я, по батькові, повну назву посади та місця роботи інспектора. 

- копію направлення або посвідчення на перевірку. Перевірте, чи коректно в документі вказано назву та адресу вашого закладу. Також у направленні має бути причина перевірки, печатка та підпис керівника органу держнагляду чи його заступника.

 Проте є ще нюанс. 

 Інколи для перевірки інспектор має попередньо звернутися за погодженням до центрального органу виконавчої влади. Це відбувається, якщо позапланова перевірка ініційована за зверненням фізичної особи про порушення вами карантинних норм. При цьому це порушення має спричиняти шкоду:

- правам чи законним інтересам людини;

- життю чи здоров’ю;

- навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.

 В цих випадках інспектор має право прийти на перевірку тільки після погодження з відповідним центральним органом виконавчої влади. 

Уточнюйте цей момент одразу. Адже в цьому випадку інспектор зобов’язаний пред’явити вам копію такого погодження.   

 Як поводитись під час перевірки

 Якщо ви пересвідчились у наявності і коректності всіх документів, необхідно допустити інспектора до закладу. Бажано, щоб під час перевірки його супроводжували власник закладу або посадова особа, а не звичайні робітники. Ви також маєте право фіксувати всі дії інспектора на фото, відео- чи аудіозапис.

 Під час перевірки пам’ятайте про наступне:

- інспектор може перевіряти лише ті моменти, які зазначені в направленні на перевірку. Наприклад, якщо підставою для його візиту стала відсутність масок у робітників та розмітки для дистанції у черзі – інспектор не має права перевіряти наявність антисептиків для рук або безконтактного меню;

- якщо інспектор під час перевірки намагається з’ясовувати інші питання, ніж ті, що стали підставою для його візиту – ви маєте право вимагати негайного припинення перевірки;

- ви не зобов’язані відкривати на його вимогу зачинені приміщення або шухлядки;

- інспектор не має права допитувати ваших робітників та відвідувачів – вони можуть відповідати на його питання виключно добровільно. Варто завчасно провести бесіду з працівниками щодо розмов з перевіряльниками. Бажано, щоб з інспекторами спілкувалися виключно керівник або юрист;

- перевірка не може тривати довше 10 робочих днів. А якщо ви належите до суб’єктів малого підприємництва – вас не можуть перевіряти довше 2 робочих днів.    

 Якщо ви впевнені, що жодних карантинних норм не порушували – займайте активну позицію. Зверніть увагу інспектора на масковий режим у ваших приміщеннях, наявність засобів для обробки рук, журналу прибирань і дезінфекцій, графіку вимірювання температури робітників тощо. Це може знизити вірогідність негативного результату перевірки. 

 Що робити після перевірки

 За результатами перевірки інспектор складає акт. Ви маєте право ознайомитись з цим документом і додати до нього свої зауваження, пояснення, заперечення. В разі необхідності протягом 5 робочих днів після візиту інспектор також надсилає припис або інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень. 

 Якщо ви не згодні з результатами перевірки – їх можна оскаржити в адміністративному та судовому порядку.  

 Проте якщо перевіряльник виявив порушення, він може також скласти адміністративний протокол за статтею 44-3 КУпАП. Найчастіше це відбувається, коли ви зовсім не поладнали з інспектором і він дуже хоче вас оштрафувати. 

 Тоді ситуація стає цікавіша, адже адмінпротокол має бути складено за певними правилами:

 - протокол складається виключно щодо посадової особи закладу. Наприклад, якщо за результатами перевірки у ресторані виявлено карантинні порушення, штрафувати мають саме директора, а не офіціантів чи кухарів;

- у протоколі мають зазначати конкретну норму, яку ви порушили. Стаття 44-3 КУпАП лише встановлює відповідальність – посилатися тільки на неї недостатньо. Інспектор має чітко вказати, яке саме карантинне обмеження порушено та яким нормативно-правовим актом воно передбачено.

- протокол повинен містити інформацію про свідків – прізвище, ім’я, по батькові, адреса.

Після складення протоколу інспектор надає його вам для ознайомлення та підпису. Уважно прочитайте документ. Якщо ви помітили в ньому порушеннями – не озвучуйте це одразу. Зазначте у протоколі, що ви не згодні з його змістом та пізніше надасте до нього зауваження. Звичайно, зміст цих зауважень краще пропрацювати з юристом.  

 У багатьох виникає питання: чи варто взагалі підписувати протокол? Пам’ятайте, що ваш підпис не є визнанням вашої провини чи згодою з тим, що написано в документі. Протокол варто підписувати, щоб отримати його копію та показати юристу для підготовки заперечень. 

 Складення адмінпротоколу не означає, що вам одразу треба платити штраф. Цей документ буде передано до суду. Вас повідомлять про дату та час судового розгляду і уже в засіданні будуть вирішувати: маєте ви платити штраф чи ні. І саме в суді є шанс оскаржити протокол та «відбити» незаконні висновки інспектора.