Незнаю як у кого, але у мене при згадуванні поняття "третейський суд" відразу згадується "третейський суд при асоціації українських банків". Я не знаю жодного випадкуколи б таких цей "суд" прийняв рішення НЕ на користь банку. В нинішньому правовому регулюванні, третейський суд - це спосіб убезпечити себе від втручання Феміди у відносини із власним контрагентом. Така собі відмова від звернення до суду. Хоча офіційно Вищі суди дотримуються позиції, що укладення угоди про передачу спору на розгляд до третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду. Але "де-факто" воно цим і є.
Законодавець, на мою думку, трішки захопився впроваджувати альтернативний метод вирішення правових спорів, що надав цим судам більше гарантій, аніж судам державним.
Подумайте, коли суд державний приймає рішення і ви із ним не погоджуєтесь, ви подаєте апеляційну чи касаційну скаргу із тих мотивів, що суд нижчої інстанції неправильно застосував норми матеріального чи процесуального права.
Третейські ж суди влаштувались дуже добре. Їхнє рішення не може бути оскаржене, крім випадків визначених у законі. І то із підстав процедурних порушень, які дуже рідко допускаються. Тобто якщо третейський суд прийме рішення за яким спір вирішений впринципі неправильно, воно є остаточним і оскаржити його із підстав неправильного застосування норм матеріального права, шансів нуль.
А якщо ви звернетесь до суду державного, то останній припинить провадження у справі на підставі того, що між сторонами укладено угоду про передачу спору на розгляд до третейського суду. І все, спір про право вирішений.
Мною підготовлене конституційне звернення про офіційне тлумачення п.5.ч.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу. У конституційному звернення я зазначаю, що припинення провадження у справі на підставі наявності третейського застереження є порушенням права особи на судовий захист. Звернення подаватиметься не від мого імені, а від імені підприємства, адже це підприємство є суб’єктом відповідних конституційних прав.
Вважаю, що 90% вірогідності, що Конституційний суд визнає неконституційною зазначену норму закону. Тобто сценарій буде подібним, коли визналась неконституційною ст.14-1 КУпАП та ч.6 ст. 256 КУпАП.
Деякі витяги із конституційного звернення:
"У зв’язку із неоднозначним застосуваннямп.5 ч.1 ст. 80 ГПК України, існує реальна загроза порушення прав суб’єкта правана конституційне звернення, що передбачене у ч.1 ст. 55 Конституції України.
Конституційне право передбаченеч.1 ст. 55 Конституції України яка, відповідно до офіційного тлумаченняКонституційного суду України, що надане у справі від 25 грудня 1997 року (справа за зверненням жителів міста ЖовтіВоди) кожномугарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити управосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянствавважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено абостворюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав тасвобод. Тобто, у випадку звернення заявника догосподарського суду за захистом свого порушеного права, згідно договором уякому міститься третейське застереження, може бути порушене його право насудовий захист.
Констиуційний суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що за жоднихобставин не можна обмежувати гарантоване конституцією право особи на судовийзахист.
Ст. 64 Конституції України « Конституційні права ісвободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків,передбачених Конституцією України ».
Із законодавчого визначення третейського суду вбачається, що законодавчецьвиділись декілька ключових ознак третейського суду ;
1. Третейськийсуд – недержавний орган . Тобто він не створюється зарозпорядженням органу державної влади, не покликаний виконувати будь-якідержавні функції і не наділений жодними державно-владними повноваженнями.Держава, в свою чергу, не несе відповідальності за діяльність такого суду.
2. Третейськийсуд утворюється угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/абоюридичних осіб. Це ознака третейського суду дозволяє зробитивисновок, що сторони наділені диспозитивним правом на звернення до такого суду.Ніхто не може бути примушений для звернення до нього, або до відмови від такогозвернення. Участь осіб у розгляді справи третейським судом є виключнодобровільна.
3. Третейськийсуд створюється для вирішення правових спорів. Яксправедливо зазначив у своєму рішенні Конституційний суд України від 24 лютого2004 року №3-рп/2004, звернення до третейського суду є способом реалізаціїособою права кожного будь-якими не забороненими зконом засобами захищати своїправа і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних тагосподарських правовідносин. А тому третейський суд не має права здійснюватижодної іншої діяльності окрім тієї, що пов’язана із вирішенням правових спорів.
4. Третейськийсуд вирішує виключно цивільні та господарські правовідносини. Із даної ознаки слідує, що третейський суд за жоднихобставин не повноважний здійснювати розгляд публічно-правових спорів та спорів,що виникають із інших правовідносин, що відмінні від цивільних чигосподарських. А тому компетенція третейського суду поширюється виключно наприватно-правові відносини."