Шкоду довкіллю внаслідок війни буде відшкодовано?
Україна потерпає від триваючої російської агресії. Бойові дії щодня завдають шкоди довкіллю та природним багатствам, належним народу України.
Тим часом, українська влада вже півроку працює над правовою базою для попередньої оцінки шкоди навколишньому природному середовищу. Така шкода охоплює: шкоду водним ресурсам (через блокування морських портів, пошкодження водойм, забруднення води тощо), забруднення повітря, втрати рибальства та аквакультури, втрати сільського господарства (спустошені ферми та вкрадена й понівечена техніка, залишені поля, відібрані посіви тощо), атомні та інші енергетичні загрози.
Шкода довкіллю не є явною. Реальні наслідки агресії проявлять себе лише за багато років. Тож, українська влада має справу з безпрецедентною проблемою, що потребує миттєвих комплексних рішень на рівні Президента України, Офісу Президента та Уряду.
Відшкодування екологічної шкоди у повному обсязі, – відновлення безпечного для українців довкілля, стане можливим за умови запуску відповідних міжнародних процедур. Без чіткого бачення цього процесу будь-які внутрішні акти та методики залишаться формальними папірцями з якимось формулами.
Від початку війни окремі органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, подекуди спільно з міжнародними організаціями та експертами, намагаються запровадити механізми фіксації та оцінки екологічної шкоди, вірніше окремих випадків спричинення такої шкоди. Очікується, що веб-сайти, онлайн-платформи та сервіси фіксуватимуть екологічні втрати, перетворюючись у наступному на джерела доказів (належних та допустимих?).
Незважаючи на те, що деякі з цих ресурсів можуть здатися досить актуальними, досі не існує робочого нормативного акту, узгодженого із міжнародними принципами відшкодування шкоди довкіллю в Україні. Деякі ініціативи дійсно є прогресивними, але ж докази мають бути відповідними.
Розрахунок збитків, проведений не на підставі валідної методики та не відповідним (акредитованим, атестованим тощо) фахівцем чи експертом може стати перепоною на шляху до отримання компенсацій. Наряд чи варто «на швидку руку» адоптувати вже існуючі відомчі методики та проекти методик, що не були розраховані на випадок повномасштабної військової агресії проти України та подальших брутальних загарбницьких й руйнівних дій.
Українські політики та державні службовці робили претензійні заяви про те, що Україна стане першою країною у світі, яка отримає репарації від негативного впливу на навколишнє середовище, спричиненого російською агресією.
Тим не менш, чинна Постанова Уряду «Про порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20.03.2022 № 326 є лише найзагальнішою основою для вирішення проблеми оцінки шкоди, завданої довкіллю. Протягом останніх місяців до цієї Постанови тричі вносилися зміни. Постанова приписує галузевим міністерствам ввести в дію власні акти, зокрема порядок і методику оцінки шкоди, завданої довкіллю. Ці алгоритми мають безумовно відповідати міжнародним принципам.
За останньою інформацією Держекоінспекції України частину необхідних проектів вже розроблено. Фактично тільки но набрали чинності три методики розрахунку шкоди довкіллю внаслідок воєнних дій: щодо водних ресурсів, стосовно викидів забруднюючих речовин та стосовно шкоди, завданої землі та ґрунтам. Ці акти оминають питання механізму здійснення відповідних компенсацій. Таке затягування у підготовці відповідних нормативних актів, поряд із відсутністю чіткого бачення реального механізму майбутнього відшкодування на 7-й місяць триваючої війни вимагає більш пильної уваги з боку вищих органів держави. Питання довкілля є не менш важливими ніж проблеми компенсацій внаслідок руйнування нерухомого майна (відповідну методику теж до сих пір на затверджено, так як Фонд державного майна України оприлюднив відповідний проект лише кілька тижнів тому) та інших.
Тим не менш, навіть найпрогресивніше вітчизняне законодавство щодо оцінки екологічних втрат внаслідок російської агресії не працюватиме без введення в дію відповідних процедур щодо вилучення російських активів, вирішення питань зняття імунітету з російського майна та фактичного стягнення активів РФ та осіб, безспосередньо причентих до розв'язування війни на користь України.
Тож, до заходів з розробки нормативно-правових актів національного законодавства з цього питання мають бути повноцінно залучені міжнародні організації та експерти, а до питання в цілому необхідно привернути особливу увагу Президента та Уряду.