Пленум ВССУ зрозгляду цивільних і кримінальних прийняв постанову  «Про судову практику в справахпро захист права власності та інших речових прав». Їїповний текст можна побачити тут: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/print1393890801866817

Звичайно, цепотрібний і корисний документ. Але спробуємо розібратись, наскільки вінбездоганний. Зміст постанови вже обговорюється серед фахівців (див: http://forum.liga.net/Messages.asp?did=245825). Зокрема, відзначається,що постанова іноді майже "слово в слово" копіює постанову пленуму ВСРФ і ВАС РФ «О некоторых вопросах, возникающих в судебной практике приразрешении споров, связанных с защитой права собственности и других вещныхправ» від 29 квітня 2010 року № 10/22.

Все б непогано, алеслід врахувати, що законодавче регулювання права власності та інших речовихправ у Цивільному кодексі України та Цивільному кодексі РФ, хоч і є частковосхожим, але все ж воно різне. Наприклад, по-різному врегульовані питанняволодіння речами, виникнення права володіння щодо об’єктів нерухомого майна тат.ін.

У наступнихпублікаціях будемо поступово озвучувати окремі питання (теоретичні та практичні),що виникли при першому поверхневому ознайомленні з текстом постанови. Курсивомподамо цитату з постанови, а потім наведемо свої думки, коментарі, запитання.Щодо решти тексту, кожен зробить самостійні висновки, знайомлячись ізпостановою.  

1.  «….Відповіднодо статей 2, 318 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) річ (майно) можезнаходитись у власності Українського народу, фізичних та юридичних осіб,держави Україна, Автономної Республіки Крим, територіальних громад, іноземнихдержав й інших суб’єктів публічного права….»

           Для чогось Суд вирішив процитувати положення окремих статейЦК, щовизначають коло суб’єктів цивільних відносин та речових прав. Проте хотілося,щоб після цитування норми цивільного закону (що в цілому ґрунтуються навідповідних положеннях Конституції)  Суд подаввласне бачення змісту права власності Українського Народу на речі таособливостей реалізації цього права вказаним суб’єктом. Здається, що таке правоможе існувати у вигляді права державної та комунальної власності на речі(майно). Але все ж цікаво було б почути "офіційну позицію": не вконтексті публічно-правового вирішення питань, скажімо, зміни державноїтериторії (що складається із земель та земельних ділянок), а саме з позиційцивільного права. Може, Народ – це окремий, цілком самодостатній власник, якийможе здійснювати розпорядження речами, наприклад, на "плебісцитах"(референдумах)? Або ж такий суб’єкт здійснює своє право лише через відповідніоргани влади? Якщо так, то потрібно вказати на відмінності між правом власностіНароду та правом власності держави і територіальних громад відповідно. Крімтого, на мою думку, цікаво було б навести хоча б орієнтовний перелік «іншихсуб’єктів публічного права» - суб’єктів права власності на речі (майно), прояких у загальних рисах каже цивільне законодавство. 

 

Буде продовжено...