У 2017 роцізмінилися правила оподаткування деяких доходів нерезидентів у виглядіпроцентів.
Зокрема,відповідно до підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексуУкраїни (ПКУ), проценти, які виплачуються українськими компаніями за позикоюабо фінансовим кредитом нерезидентам, які залучили фінансування шляхомрозміщення облігацій на міжнародних ринках капіталу, можуть оподатковуватись податкомна доходи нерезидентів (також відомим як податок на репатріацію) за ставкою 5%.
Важливо, що длязастосування вказаної 5% ставки податку на репатріацію нерезидент, який отримуєпроценти від українських компаній, не обов’язково повинен бути бенефіціарнимвласником таких процентів.
Також слідзвернути увагу на Перехідні положення ПКУ, які передбачають повне звільнення відоподаткування податком на репатріацію процентів за позиками або фінансовимикредитами, наданими нерезидентам, які залучили фінансування шляхом розміщення іноземнихборгових цінних паперів.
Серед ряду умовдля застосування звільнення від оподаткування є застереження про те, щоотримувач процентів (нерезидент) на дату розміщення іноземних боргових ціннихпаперів не повинен бути резидентом низькоподаткових юрисдикцій.
Перелік такихюрисдикцій - той самий, що й для визначення операційконтрольованими для цілей трансфертного ціноутворення (ст. 39 ПКУ). Такий перелікдля цілей ст. 39 ПКУ був уперше затверджений 25 грудня 2013 року.
Відтак, залишається відкритим питання про звільненняпроцентів від оподаткування для випадків, коли на дату розміщення нерезидентоміноземних боргових цінних паперів відповідний перелік низькоподаткових юрисдикційще не був затверджений та/або не набув чинності.
«Розв’язання» окресленоїдилеми було надане в індивідуальній податковій консультації ДФС №1689 від21.08.2017р.
Так, у ДФС вирішили,що для означеного випадку «недотримується вимога» щодо того, що отримувач процентів (нерезидент) на датурозміщення іноземних боргових цінних паперів не повинен бути резидентомнизькоподаткових юрисдикцій, наведених в урядовому переліку.
У зв’язку з цим,на погляд ДФС, проценти за позиками від нерезидентів, які розмістили іноземніборгові цінні папери до 25 грудня 2013 року, підлягають оподаткуванню податкомз доходів нерезидентів на загальних підставах. Відзначимо, що загальні підставипередбачають ставку податку на репатріацію у розмірі 15% або ставку,передбачену відповідним міжнародним договором (конвенцією) про уникненняподвійного оподаткування. У свою чергу, для застосування такого договорунеобхідно дотримуватись низки умов, серед яких статус бенефіціарного власникаотримувача щодо отриманих процентів.
На наш погляд,вищезазначена позиція ДФС є нелогічною та демонструє фіскальний підхід до тлумаченнянорм податкового законодавства. Адже очевидно, що за відсутності перелікунизькоподаткових юрисдикцій жоден нерезидент не може вважатися таким, що єрезидентом юрисдикції, включеної до такого переліку.
Проте, ДФС повториласвою фіскальну позицію і в кількох інших консультаціях. Вірогідно, ДФСвідстоюватиме вищезазначену необґрунтовану позицію та не відступить від неї підчас перевірок платників податків.
Тому платникамподатків, які бажають застосувати звільнення від оподаткування податком надоходи нерезидентів щодо процентів, що підлягають сплаті іноземним кредиторам,які залучили фінансування шляхом розміщення облігацій, доцільно вже зараз вестипідготовчу діяльність задля попередження та уникнення істотних податковихнарахувань.
Однією з можливихстратегій є завчасне звернення за індивідуальною податковою консультацією. Існуєвисока ймовірність, що отримана індивідуальна податкова консультація дублюватимевищенаведену позицію ДФС. Однак, таку індивідуальну податкову консультаціюможна оскаржити в судовому порядку. Тому, в цих конкретних обставинах, доцільнорозглянути підготовку відповідного позову до суду, навіть не чекаючи наіндивідуальну консультацію від ДФС.
В разі успішногосудового оскарження фіскальної індивідуальної податкової консультації платникомподатків ДФС повинна буде надати іншу податкову консультацію з урахуваннямвисновків суду.