Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду
Непоодинокі випадки, коли працівник звертається до суду з метою стягнення з роботодавця різноманітних виплат (стягує начебто невиплачену заробітну плату, надбавки та ін. виплати) та у разі задоволення такої заяви, роботодавець в примусовому порядку змушений здійснити такі виплати.
Але, згодом, виникають ситуації, коли рішення суду (яке вже фактично виконано роботодавцем), скасовується судами вищих інстанцій.
У зв’язку з цим, у роботодавця виникає питання чи можливо фактично повернути кошти, які вже були ним сплачені працівнику, але в подальшому підстава для їх отримання працівником відпала (в даному випадку, скасовано відповідне рішення суду).
1. Що з цього приводу каже Закон
Перш за все зазначу, що ті відносини, які виникають між роботодавцем та працівником відносяться до трудових відносин, а в подальшому переходять в площину трудових спорів.
Відносно отримання роботодавцем коштів за скасованим судовим рішенням, то законодавство передбачає таку процедуру, як поворот виконання судового рішення. Вона полягає у поверненні однією Стороною (в даному випадку працівником) іншій Стороні (роботодавцю) всього, що нею було отримано за рішенням суду, яке було скасовано.
Порядок здійснення повороту виконання рішення врегульовано ст. ст. 444 - 446 Цивільно процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), ст. 239 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України).
Поворот виконання рішення відбувається на підставі письмової заяви роботодавця, що направляється до суду, який ухвалив рішення (яке в подальшому було скасовано).
Таку заяву роботодавець може подати протягом року з моменту ухвалення відповідного рішення судом вищої інстанції про скасування судового акту, за яким було стягнуто з роботодавця відповідні кошти.
Важливо
У справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях працівника (ст. 445 ЦПК України).
Аналогічна норма міститься і в ст. 239 КЗпП України.
Тобто, законодавство містить обмеження що повернення відповідних виплат у трудових спорах.
Але, незважаючи на наявність вказаного обмеження, при розгляді питання повороту виконання рішення в трудових спорах, судом приймаються до уваги:
1) правова природа виплат за рішенням суду (які можуть вже не випливати з трудових відносин);
2) сторони судового процесу (зокрема, їх статус по відношенню один до одного на момент розгляду судової справи);
3) інші обставини, які можуть бути прийняті до уваги судом при ухваленні відповідного рішення про здійснення/відмови у здійсненні повороту виконання судового рішення.
Тобто, у роботодавця в деяких випадках, все ж таки наявні підстави для отримання своїх коштів від працівника в процесі здійснення повороту виконання судового рішення.
Але, у більшості випадків, суд, все ж таки відмовляє роботодавцю у здійсненні повороту виконання рішення у зв’язку з наявністю обмежень визначених нормами КЗпП України та ЦПК України.
2. Роботодавцю відмовлено у здійсненні повороту виконання судового рішення. Подальші дії роботодавця?
У випадку отримання відмови у здійсненні повороту виконання судового рішення, роботодавець може звернутися до суду з вимогою про витребування коштів та набуття їх без достатніх підстав працівником (ст. 1212 Цивільного кодексу України).
Але, на жаль, як свідчить судова практика (яка є усталеною з 2019), Верховний Суд вважає такий спосіб захисту прав роботодавця неналежним. При цьому, Верховний Суд вказує на те, що належним способом захисту прав особи, є все ж таки її звернення до суду із заявою про поворот виконання судового рішення.
Так, розглядаючи справу № 592/12956/21 (провадження № 61-6221св22), у своїй постанові від 22.03.2023 Верховний Суд дійшов такого висновку,
«Суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заявита повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.
Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.06.2019 у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 569/15646/16-ц (провадження № 14-375цс19) та постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.05.2022 у справі № 405/3788/19 (провадження № 61-826св22).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема,у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі№ 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі№ 200/606/18 (провадження № 14-125цс20)
Оскільки у справі, що переглядається, грошові кошти в сумі 120 738,96 грн були набуті ОСОБА_1 на підстав судового рішення, яке в подальшому було змінене, Верховний Суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав є звернення Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка до суду із заявою про поворот виконання рішення у порядку, передбаченому ст. 444 ЦПК України, а тому у задоволенні позову про стягнення безпідставно набутих коштів у порядку ст. 1212 ЦК України слід відмовити».
Тобто, при розгляді даної справи, Верховний Суд дійшов висновку, що подача роботодавцем позову до працівника про витребування безпідставно набутих коштів, є неналежним способом захисту. В свою чергу, належним способом захисту, є звернення до суду із заявою про поворот виконання судового рішення.
Між тим, при розгляді вказаної справи, Верховним Судом навіть не було взято до уваги, що: 1) Роботодавець вже звертався до суду про поворот виконання рішення та йому було відмовлено у задоволенні такої заяви у зв’язку з наявністю відповідних обмежень, встановлених чинним законодавством. Тобто, фактично роботодавця було позбавлено реалізувати своє право в порядку здійснення повороту виконання рішення; 2) Яким чином роботодавцю захистити своє порушене право, з врахуванням того, що у задоволенні його заяви про здійснення повороту виконання рішення було відмовлено.
Отже, у вказаній вище справі, роботодавець був фактично позбавлений можливості захистити своє порушене право:
1) В порядку повороту виконання судового рішення йому було відмовлено у зв’язку з наявністю обмежень встановлених нормами ЦПК України та КЗпП України;
2) При зверненні до суду з позовом про витребування від працівника безпідставно набутих коштів, суд дійшов висновку про неналежний спосіб захисту його права.
На жаль, станом на сьогодні, саме цієї правової позиції дотримується Верховний Суд при розгляді аналогічних справ щодо повернення роботодавцю коштів, які були набуті працівником за скасованим судовим рішенням.
Тобто, у здійсненні повороту виконання рішення у трудових спорах, суди відмовляють роботодавцю, з огляду на обмеження визначені законом.
У задоволенні позовної заяви про витребування безпідставно набутих коштів працівником, суди роботодавцю відмовляють у зв’язку з тим, що такий спосіб захисту не є належним.
А, отже, в більшості випадків, відстояти роботодавцю свої права та повернути кошти, сплачені ним працівнику, за рішенням яке нині скасовано, залишається досить складно. Але все ж таки, у деяких випадках, це можливо зробити.
Важливо
З врахування правової позиції Верховного Суду, яка поки що залишається незмінною, є досить цікавою судова справа № 753/11827/23. В цій справі суд апеляційної інстанції прийняв доводи роботодавця та стягнув з працівника відповідні кошти, які були ним отримані за вже скасованим рішенням.
У вказаній справі, роботодавцем було подано позов до працівника про витребування безпідставно набутих коштів, у зв’язку з скасуванням судового рішення. До подачі такого позову, роботодавцем було подано до суду заяву про здійснення повороту виконання рішення. У задоволенні такої заяви роботодавцю, звісно, було відмовлено.
Суд першої інстанції, з врахуванням правової позиції Верховного Суду з аналогічних спорів відмовив роботодавцю у такому позові.
Між тим, суд апеляційної інстанції ( до речі, Київський апеляційний суд) переглядаючи вказану справу, дійшов висновків про задоволення позову роботодавця та скасування рішення першої інстанції. Зокрема, приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з наступного:
1) Рішення суду було виконано роботодавцем в примусовому порядку. Сума грошей, що безпідставно виплачені, повинні бути поверненні, якщо їх виплата з`явилася результатом виплати на підставі рішення суду в частині негайного його виконання, яке в подальшому було визнано помилковим і скасовано.
2) Роботодавцю було відмовлено у задоволенні його заяви про поворот виконання рішення, тобто, було вичерпано належний спосіб захисту, що встановлений законом.
Суд зазначив, що за змістом ст. 1212 ЦК України, зазначена норма закону застосовується в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту.
Вказане судове рішення є прикладом того, що в деяких випадках суд приймає позицію роботодавця, фактично відступаючи від висновків Верховного Суду.
Підсумовуючи наведене, для отримання від працівника коштів за нині скасованим судовим рішенням, роботодавець може здійснити наступні дії:
1.Звернутися до суду із заявою про здійснення повороту виконання судового рішення, на підставі якого було сплачено кошти працівнику, яке в подальшому було скасовано.
Слід врахувати, що у трудових спорах наявні обмеження на здійснення повороту виконання рішення, визначені чинним законодавством.
Між тим, при розгляді відповідної заяви роботодавця, судом приймаються до уваги такі обставини: - правова природа виплат за рішенням суду (які можуть вже не випливати з трудових відносин); - сторони судового процесу (зокрема, їх статус по відношенню один до одного на момент розгляду судової справи); - інші обставини, які можуть бути прийняті до уваги судом при ухваленні відповідного рішення про здійснення/відмови у здійсненні повороту виконання судового рішення.
2. У разі отримання відмови у здійсненні повороту виконання судового рішення, у роботодавця залишається право звернутися до суду з відповідною позовною заявою до працівника про витребування безпідставно набутого майна.
В цьому випадку слід врахувати, що на сьогодні, відповідно до правової позиції Верховного Суду, належним способом захисту є саме звернення роботодавця до суду і з заявою про здійснення повороту виконання рішення.
А отже, в першу чергу, роботодавець має звернутися до суду із заявою про поворот виконання судового рішення. У разі, якщо судом буде відмовлено у задоволенні такої заяви, лише в цьому випадку, роботодавець має звернутися до суду з вимогою про витребування безпідставно набутого майна.
