Питання соціальної підтримки осіб з інвалідністю для Міністерства соціальної політики залишається актуальним, враховуючи тенденцією зростання частки осіб з інвалідністю у загальній структурі населення України.

У вересні 2020 року Україна подала на розгляд Комітету ООН з прав осіб з інвалідністю Національну об’єднану другу та третю доповідь про виконання Україною Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

У зв’язку із завершенням у 2020 році строку дії Державної цільової програми „Національний план дій щодо реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2020 року” Міністерством підведено підсумки виконання цієї програми. В цілому Державною цільовою програмою було передбачено 72 заходи, з яких за період 2012–2020 років виконано 41 захід, частково виконано – 16. Невиконаними залишаються 15 заходів. Проведений аналіз продемонстрував необхідність подальшого удосконалення національного законодавства у сфері підтримки осіб з інвалідністю.

За результатами проведеної роботи Міністерством підготовлено Національний план дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року, який направлено на затвердження Кабінету Міністрів України.

Проект Національного плану дій охоплює всі сфери життєдіяльності осіб з інвалідністю і містить 49 завдань та 178 заходів, реалізація яких дозволить нам забезпечити виконання зобов’язань, взятих Україною в результаті ратифікації Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

Відключити

Крім цього, Міністерством було розроблено, Урядом схвалено та внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціальних гарантій осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю”, яким передбачається надати право позачергового обслуговування в будь-яких касах, підприємствах, установах, організаціях, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, а також, забезпечити позачерговий пропуск осіб з інвалідністю першої групи, дітей з інвалідністю, осіб з інвалідністю, які їдуть на лікування та осіб, які супроводжують їх, через державний кордон України, контрольні пункти в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з таких територій. 19.02.2021 Верховною Радою України законопроект прийнято у першому читанні за основу.

Також з метою посилення захисту майнових прав близько 40 тисяч осіб, які за станом психічного здоров’я визнані судом недієздатними і більшість з яких мають інвалідність, Міністерством розроблено, Урядом схвалено та внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту майнових прав недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена”.

Щорічно близько 600 тисяч окремих категорій населення, у тому числі осіб з інвалідністю потребують забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації.

У Державному бюджеті України на 2020 рік передбачено 1 604,5млн гривень на забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації, за рахунок яких було виготовлено та видано:

46 868 одиниць протезно-ортопедичних виробів;

Відключити

224 256 одиниць ортопедичного взуття;

132 038 одиниць протезів молочної залози;

21 258 одиниць засобів для пересування (крісла колісні (коляски);

55 966 одиниць засобів реабілітації.

Відключити

Проведено ремонт 5 330 одиниць технічних та інших засобів реабілітації.

Виплачено компенсацію за самостійно придбані спеціальні засоби для спілкування, орієнтування та обміну інформацією у кількості 2 633 одиниці.

Завершена робота по удосконаленню Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації.

Змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 № 321 передбачено:

• введення унікального серійного номера ТЗР;

• переходу на двосторонні договори забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації;

• введення обов’язкового технічного обслуговування або ремонту кожні два роки після гарантійного строку експлуатації крісел колісних підвищеної надійності та функціональності;

• перехід від паперового документообігу до електронного.

Питання надання реабілітаційних послуг особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю є ключовим фактором, що впливає на можливість їхньої інтеграції у суспільство.

На сьогодні в сфері управління Мінсоцполітики функціонує 8 державних реабілітаційних установ, основною метою яких є здійснення комплексу реабілітаційних заходів спрямованих на зменшення або подолання фізичних, психічних розладів, коригування порушень розвитку, навчання основним соціальним та побутовим навичкам, розвиток здібностей, створення передумов для інтеграції у суспільство.

Щороку в зазначених реабілітаційних установах отримують послуги понад 2 тис. осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю.

Протягом 2020 року внесено зміни до статутних документів державних центрів комплексної реабілітації осіб з інвалідністю, підпорядкованих Мінсоцполітики в частині вдосконалення їхньої діяльності, зокрема надання реабілітаційних послуг дітям з інвалідністю.

Удосконалено Порядок надання окремим категоріям осіб послуг з комплексної реабілітації (абілітації), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 80, в частині децентралізації функцій із організації (адміністрування) направлень осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю до реабілітаційних установ.

Крім цього, Урядом 20.01.2021 прийнято оновлену редакцію Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 309 (зі змінами), яким врегулювано низку проблемних питань щодо першочергового забезпечення реабілітаційними послугами дітей з інвалідністю, які не отримали такі послуги з певних причин, зокрема:

• збільшено питому вагу витрат на надання реабілітаційних послуг для однієї дитини, включення у граничну вартість реабілітаційних послуг вартість перевезення дитини з інвалідністю,

• спрощення адміністративних процедур та прискорення процесів надання реабілітаційних послуг.

Питанню працевлаштування осіб з інвалідністю Мінсоцполітики приділяє особливу увагу.

Встановлена в Україні чинним законодавством система соціального захисту осіб з інвалідністю в частині реалізації їхніх прав на працю регулюється нормами Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” та становить:

• обов’язковий для виконання усіма підприємствами, установами, організаціями, у тому числі бюджетної сфери (далі – роботодавці) норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю (4% для роботодавців з кількістю працюючих понад 25 осіб, одне робоче місце для роботодавців з кількістю працюючих від 8 до 25 осіб);

• у разі невиконання зазначеної квоти – роботодавці (окрім установ та закладів бюджетної сфери) щорічно сплачують до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі – Фонд) адміністративно-господарські санкції за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею (далі – АГС).

Кошти, які надходять до Державного бюджету України в результаті сплати АГС, використовуються на потреби осіб з інвалідністю в частині їхньої зайнятості, комплексної реабілітації, освітніх послуг тощо.

Вищенаведена система, яка передбачає законодавче визначення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та сплату роботодавцями АГС до Фонду у разі його невиконання, запозичена із законодавства держав-членів Європейського Союзу, зокрема Франції, Німеччини, Польщі, де вона відома під назвою quata-levy system (система квотувань-відрахувань).

Така система відповідає міжнародним зобов’язанням в сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, які Україна взяла на себе, ратифікувавши Європейську соціальну хартію, Конвенцію МОП про професійну реабілітацію та зайнятість осіб з інвалідністю № 159, Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю.

Роботодавцю щомісячно протягом одного року з дня працевлаштування особи з інвалідністю виплачується компенсація фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за умови збереження її зайнятості упродовж двох років.

Суб’єкт малого підприємництва, який створює нові робочі місця у пріоритетних галузях економіки та працевлаштовує на них безробітних на два роки, протягом року може отримувати щомісячну компенсацію фактичних витрат у розмірі єдиного внеску.

Профорієнтаційні послуги, у тому числі профконсультаційні, також надаються державною службою зайнятості, які за бажанням такі послуги надаються з використанням психодіагностичних методик, що спрямовані на визначення нахилів та професійно важливих якостей для окремих видів професійної діяльності.

Для сприяння продуктивній зайнятості, запроваджено інститут кар’єрного радника, який дозволяє забезпечити індивідуальний підхід до кожного клієнта служби зайнятості, у тому числі особи з інвалідністю, якісне надання послуг з планування кар’єри з урахуванням потреб роботодавців та можливостей шукачів роботи.

Разом з тим на сьогодні така система в окремих випадках не працює через прогалини у законодавстві, що потребує термінового осучаснення, негативну судову практику, що фактично звільняє недобросовісних роботодавців як від виконання встановленого нормативу робочих місць, так і від сплати АГС за його невиконання.

Протягом останніх років має місце тенденція збільшення кількості судових рішень на користь недобросовісних роботодавців за результатами розгляду справ.

На жаль, суди відносно різних роботодавців, в переважній більшості, приймають однакові рішення, якими відмовляють у задоволені позовних вимог Фонду.

З метою врегулювання проблемних питань у сфері зайнятості і працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі в контексті практичної реалізації статті 27 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, Міністерством соціальної політики спільно з представниками громадянського суспільства вжито наступних заходів.   

Наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 № 591 затверджено оновлену форму звітності № 10-ПОІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю” та Інструкцію щодо її заповнення.

Зазначена оновлена форма звітності передбачає звітування роботодавцями усіх форм власності про забезпечення виконання встановленої квоти з урахуванням гендерного аспекту (за статтю, віком), а також місця фактичного проживання (належність до сільського або міського населення).

Результати аналізу ситуації щодо працевлаштування осіб з інвалідністю на основі отриманих даних (за новою формою звітності) необхідно використовувати Мінсоцполітики з метою реалізації заходів щодо формування ефективної державної політики у цій сфері діяльності.     

Крім того, Мінсоцполітики, з урахуванням комплексного принципу, підготовлено проект Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо створення сприятливих умов для працевлаштування осіб з інвалідністю”, яким пропонується впровадити:

• альтернативний варіант виконання встановленого чинним законодавством нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

• диференційований підхід щодо працевлаштування осіб з важкою формою інвалідності;

• поняття «цільові фінансові санкції» замість «адміністративно-господарські санкції», що дозволить створити рівні умови для усіх роботодавців в частині відповідальності за порушення законодавства у сфері працевлаштування осіб з інвалідністю (особливо це стосується сплати санкцій установами та закладами бюджетної сфери);

• механізми працевлаштування осіб з інвалідністю на посадах державної служби;

• інші заходи щодо реалізації ефективних механізмів з працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі стимулювання роботодавців з метою створення робочих місць, зокрема шляхом розумного пристосування, а також підвищення рівня відповідальності у разі невиконання встановленої квоти.   

Крім того, зазначений законопроект (відповідно до висновку Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України) відповідає зобов’язаннями України у сфері європейської інтеграції, передбаченими Розділом V Глави 21 „Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей” Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Також проект акта узгоджується з цілями Директиви Ради 2000/78/ЄС від 27.11.2000 про встановлення загальної системи рівного ставлення у сфері зайнятості та професійної діяльності.

Мінсоцполітики тісно співпрацює з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та підтримує їх статутну діяльність.

Щороку, починаючи з 2001 року, за рахунок коштів державного бюджету надається фінансова підтримка громадським об’єднанням осіб з інвалідністю.

У 2020 році фінансову підтримку отримали 35 громадські об’єднання осіб з інвалідністю за рахунок коштів державного бюджету відповідно до бюджетної програми 2507020 „Фінансова підтримка громадських об’єднань осіб з інвалідністюˮ (далі – КПКВК 2507020) Закону України „Про Держаний бюджет України на 2020 рікˮ (зі змінами) у сумі 66 426 тис гривень, у тому 47 860 тис гривень на підтримку невиробничої сфери УТОС та УТОГ, а саме: УТОС – 30 890 тис гривень, УТОГ – 17 465,873 тис. гривень.

У 2020 році Мінсоцполітики вперше було запроваджено надання фінансової підтримки громадським об’єднанням на конкурсних засадах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 166 „Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об’єднанням осіб з інвалідністю”.

Організатором конкурсу є Фонд соціального захисту інвалідів, який здійснює організацію та проведення конкурсу відповідно до Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 № 1049.

У 2020 році для участі у конкурсі до Фонду соціального захисту інвалідів було подано 157 проектів від 70 громадських об’єднань осіб з інвалідністю.

За результатами конкурсу фінансову підтримку отримали 20 громадських об’єднань осіб з інвалідністю для реалізації 28 проектів.

Це був перший публічний захист проектів громадських об’єднань, які реалізуються за рахунок коштів державного бюджету та який був відкритий громадськості.