Ще нещодавно Міністр соцполітики Реварадісно повідомляв, що субсидії оформили більш ніж 7,5 млн. родин (це більше50%  від усіх домогосподарств, в Європіцей показник не перевищує 5-10%), а після подальшого підвищення тарифів 70%населення України будуть не в змозі заплатити за власне житло. 
 
На абсурдність ситуації, коли дві третини українських родинвимушені звертатись за субсидіями, неодноразово звертали увагу експертиміжнародних фінансових організацій. Тепер же уряд взявся за допомогоюверифікації (людською мовою – перевіркою) зменшити кількість отримувачівсубсидій.
 
Уряд планує забирати субсидії: за наявності двомісячноїзаборгованості, через не вказаний у декларації додатковий прибуток родини,через покупку на 50 тисяч…

 Сюди ж відноситься ускладнення і погіршення умов дляотримання нових субсидій. 
 
При цьому соціальні інспектори отримали розширені повноваження –аж до права без попередження заходити до житла отримувачів соціальної допомогиі перевіряти їх рівень життя. 
 
Крім того, відміняється розпропагандована Гройсманом розстрочкаоплати комунальних послуг. 
 
Урядове зобов’язання перед МВФ щодо монетизації субсидійперетворилось у черговий раз на підміну понять і профанацію! Замість того, щобвидавати на руки населенню повний розмір субсидії – уряд планує монетизуватитільки зекономлені залишки, а зекономити з урахуванням значного зменшеннясоціальних норм споживання  буде дужеважко…
 
Нинішня субсидійна політика уряду абсурдна і тупикова: 

По-перше, діюча субсидійна схема шахрайська – грошей люди на руки неотримують, субсидійні кошти напряму осідають на рахунках приватних монополій;
 
По-друге, субсидійна система вбиває енергозбереження іенергоефективність – у зниженні споживання енергоресурсів не зацікавлені якмонополісти, так і споживачі; 
 
По-третє, субсидії сприяють тінізації економіки – зараз до роботодавцівмасово звертаються робітники з проханням показувати занижену зарплату, оскількичим менша зарплата, тим більший розмір субсидії… 
 
В європейських країнах державна субсидійна допомога, як правило,надається непрацездатним: інвалідам, безробітним, багатодітним родинам імалозабезпеченим пенсіонерам, але аж ніяк не працюючим! 
 
В Україні, за даними Мінсоцполітики, серед отримувачів субсидій50% працюючих людей…

За європейськими соціальними нормами, витрати на комунальні послуги зазвичай неперевищують 10% від місячного доходу родини (у нас близько 50-60%)… 
 
Хибна політика масового субсидування принижує людську гідністьпрацюючої людини, породжує утриманські настрої у суспільстві, провокуєтінізацію трудових відносин. 
 
Ми є свідками абсурдного збільшення бюджетних видатків насубсидії. Якщо у 2014 році їх обсяг був на рівні 5,8 млрд. грн., у 2015 році –17 млрд. грн., у 2016 – 40 млрд., то у цьому році і 47 млрд. не вистачило, і наостанній сесії Верховна Рада додала ще 14 млрд. грн., на наступний рікпланується майже 80 млрд. грн. Ще кілька років таких «реформ» і на субсидіїбудемо витрачати левову частину державного бюджету… 
 
Це тупиковий шлях. Куди далі?
субсидіямонетизаціяверифікаціяпорошенкогройсмантупик