"Не треба яблуню вчити, як родити яблука"
На початку ринкових реформ Україна зіткнулася з проблемами, які досі залишаються невирішеними. Найбільша біда полягає в тому, що перетворення«колгоспу» на «ринок» розпочалося стихійно, без наукового осмислення та мети.
В демократичній країні метою реформування економіки є зростання добробуту населеннябез обмеження свободи особистості. Будь-яка економічна система має в своїй основі власне виробництво,грошово-фінансову систему, систему управління, соціальну та екологічну сфери.Спосіб взаємодії цих сфер і визначає типсуспільного устрою. Якщо держава взагаліне втручається в економічні процеси – це дикий капіталізм. За умови 100%державного втручання – авторитарний соціалізм. В розвинутих країнах економіка єзмішаною.
Всі держави світу поділяються на країни елітаризму і країни периферіїсвітового господарства. Існує закономірність: чим менш розвиненою єкраїна, тим сильніше в її економіці виражені риси первісного дикогокапіталізму. Як казали класики: через обмежені ресурси, якщо якась країназбагачується , то тільки за рахунок інших.
Треба нагадати, що ринкова система (вільної конкуренції) може ефективнопрацювати лише за умови наявності раціональної структури економіки. Але вільнийринок сам по собі не може сформувати цю систему. Це має зробити держава, інакшемеханізм вільного ринку зруйнує нераціональну економічну систему. Як ракетнийдвигун розніс би в щепки селянський візок, «модернізований» у такий дивнийспосіб «реформаторами».
Для того, щоб ринкові відносини були успішними, потрібне раціональнеспіввідношення державного регулювання, яке формує структуру стосунків імеханізму вільної конкуренції, тобто ринкового саморегулювання. Україні потрібноне копіювати рецепти Заходу чи Сходу, а знайти власний шлях. Звичайно, зурахуванням світового досвіду. На жаль, в Україні відбуваються протилежніпроцеси.
Найбільших втрат зазнали наше виробництво та наука. Наука сьогодні існуєлише як згадка, у вигляді старих вчених, які доживають свого віку. Якщо на початку реформ Україна за кількістювинаходів на душу населення була на одному рівні з США, то тепер ця діяльність фактично зупинена.Фундаментом національної економічної системи є власне виробництво. А воно майжезнищене, залишилась первісна переробка сировини. Україна фактично втратила свійвнутрішній ринок – до 90% товарів є імпортними.
Замість того, щоб підтримувати власне виробництво, ми вкладаємо гроші врозвиток іноземних фірм та створюємо нові робочі місця за кордоном. Весьподатковий тягар лягає на найманих працівників та малий і середній бізнес.
До того ж, маємо банківську систему, яка існуєізольовано, сама по собі, відірвано від потреб національного виробництва.
За провал економічних реформ і зубожіння народу відповідальні всіПрезиденти. Вони не мали і не мають бачення політичних та економічнихперспектив України. Сьогоднішня владна еліта легковажно відкинула національнуідею – приймати рішення в інтересахсвого народу, враховуючи його традиції,історію і майбутнє, і вирішувати самостійно. Їм легше грабуватинарод України.
Нам нав’язали ідеологію дикого ринку, яка пропагує атомізацію, розпорошення суспільства та бездуховність.Ідеологія наживи, без моралі, є основою злочинності. Нам же потрібнанаціональна солідарність. Державна еліта повинна жити національними інтересами.Іншого шляху немає, інакше Україна зникне як держава.
Григорій Сковорода казав:«Не треба яблуню вчити, як родити яблука. ЇЇ треба відгородити від свиней».
