Прийдешні події вже відкидають перед собою тіні.
А. Кемпбелл
Сучасний технологічнийпрогрес у сфері розрахунків нарешті дійшов до України. Однак, за блискавичною швидкістюрозвитку відносин між контрагентами не встигає наше законодавство.
Хоча важко сказати, що українське законодавство аж таке уже стале, аленажаль, це не стосується сфери фінтеху (новітніх фінансових технологій) та урегулюванняі законодавчого закріплення відносин у сфері розрахунків за допомогоюкриптовалюти.
Станом на сьогодні, Bitcoin єодним з найзручніших та найбезпечніших способів розрахунку у світі, а його курсу порівнянні до долара США просто вражає:1 BТС – 1049.93 USD (дані приблизні).
Що ж таке Bitcoin, і якиййого статус в Україні?
Отже, Bitcoin – це електроннавалюта (криптовалюта), гроші, розміщені в мережі Інтернет.
Аби заробити бодай декількаBitcoin центів потрібно постаратися. Адже процес видобутку таких грошей нелегкий.
Для того аби отримати Bitcoin,потрібно, комп’ютеру, або цілій групі комп’ютерів, об’єднаних у одну мережу, виконуватипевні складні математичні операції за допомогою спеціального програмногозабезпечення.
У багатьох розвинених країнахсвіту ця криптовалюта зайняла своє місце поруч з традиційними способами оплати:банківськими картками, Paypal, WesternUnion, MasterCard тощо.
Формально, Bitcoin ніким неконтролюється, лише учасниками мережі, які проводять транзакції усередині неї.
Цікавою умовою є те, щооперації повністю анонімні, тобто не потрібен ні паспорт, ні ідентифікаційнийкод, ні кредитна історія, ні довідка продоходи або будь-які інші особисті дані.
На загальнодержавному рівні вУкраїні про Bitcoin було згадано вперше Національним банком України (надалі –НБУ/Регулятор) ще 10 листопада 2014 року.
Регулятор не знаючи яквідреагувати на нову валюту, а відповідно, і новий спосіб розрахунку та абиубезпечити себе від можливих ризиків з її використання назвав Bitcoin сурогатом, а точніше:
«Національний банк України розглядає "віртуальнувалюту/криптовалюту" Bitcoin як грошовий сурогат, який не має забезпеченняреальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особамина території України як засіб платежу, оскільки це протирічить нормамукраїнського законодавства.
Крім того, під час використання "віртуальноївалюти/криптовалюти" Bitcoin є фактор підвищеного ризику, пов’язаного ізцією послугою, операцією або каналом постачання, зокрема анонімність операції(які можуть включати готівку), децентралізованість операції».
Через місяць (Лист НБУ від08.12.2014 р.), НБУ вдруге згадав про Bitcoin вже з наступним формулюванням:
«Вважаємо, що діяльність з купівлі-продажу Bitcoin за долари США абоіншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих "фінансовихпірамід" та може свідчити про потенційну залученість у здійсненнісумнівних операцій відповідно до законодавства про протидію легалізації(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму».
Тобто, Нацбанк офіційнозаявляє, що всі ризики за використання в розрахунках "віртуальноївалюти/криптовалюти" Bitсoin несе учасник розрахунків за ними, оскількивідсутні будь-які законодавчі акти та норми, якими можна було б урегулюватитакі відносини.
Як виявилось на практиці,така скептична позиція НБУ була прийняття нашими суддями до уваги тазастосована при вирішенні судових спорів, в яких фігурує Bitcoin.
Яскравим та поки єдинимприкладом є Рішення Дарницького районного суду м. Києва по справі №753/599/16-ц від 24.03.2016 р.
Як вбачається з історіїданого спору, сторони (А - позивач і Б - відповідач) уклали Договір обмінутовару на роботи, згідно з яким стороноюА взято зобов’язання на власнийризик виконати роботи з розробки та створення програмного забезпеченнявідповідно до технічного завдання з передачею їх результатів стороні Б, а остання взяла на себезобов’язання передати визначену договором кількість цифрової продукції Bitcoin,об’єктивно вираженої за допомогою комп’ютерного програмування в формі цифровихзаписів (товар) на загальну суму 10 000 гривень в обмін на виконані роботи.
Сторона А виконала умови договору - розробилата створила програмне забезпечення відповідно до технічного завдання та заактом прийому-передачі виконаних робіт передала стороні Б, проте останньою зобов’язання щодо передачі товару вобмін на виконані роботи не виконано.
У своєму договорі сторонивизначили, що таке «товар»:
«Відповідно до п. 1.4 договорутовар - визначена договором кількість цифрової продукції Bitcoin, що єпредметом господарського обігу, виробленої в процесі майнінгу та об’єктивновираженої за допомогою комп’ютерного програмування в формі цифрових записів,облік якої ведеться колективно в публічній базі Blockchain невизначеноюкількістю учасників по чітко завданому алгоритму».
Обраний позивачем спосіб захиступорушеного права передбачає покладення зобов’язання на відповідача передатийому у власність товар у вигляді цифрової продукції Bitcoin загальною сумою 10000 гривень, тобто віртуальні речі, які не мають ознак матеріального світу.
У зв’язку з тим, щодіяльність з приводу використання Bitcoin при оплаті послуг в Україні єінноваційною, то відповідне законодавче врегулювання та чітке визначеннястатусу криптовалюти, як такої, повністю відсутнє.
Суддя дослідивши матеріалисправи та, головним чином, посилаючись на листи-роз’яснення НБУ, привирішенні даного спору, погодився з тим, що Bitcoin єріччю з невизначеним на законодавчому рівні статусом та дійшов до власноговисновку зазначивши наступне:
«Як вбачається з умов договору сторони погодили його виконання набезгрошовій основі (п.2.3 договору), тобто предметом якого є лише роботи, товар(майно/річ). При цьому сторони визначивши предмет договору, який має ознакивіртуального - цифрова продукція Bitcoin, погодили, що він не є предметомматеріального світу, який не має індивідуальних ознак, а тому, оскількитакий предмет договору не можна ідентифікувати, визначити його ознакиматеріального світу, такий предмет не може бути об’єктом судового захисту».
Тому, враховуючи загальніположення про способи захисту порушеного права, суд дійшов висновку, що судовеРішення не зможе зобов’язати відповідача передати позивачу речі, які не маютьознак матеріального світу.
Розглянувши справу по суті, повністюта усебічно дослідивши матеріали справи, Дарницький районний суд м. Києва констатував,що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права і на цій підставівідмовив у задоволенні позовних вимог.
У продовження даного спору(по справі № 753/599/16-ц) позивачем була подана апеляційна скарга. Однак, Апеляційнийсуд міста Києва у своїй Ухвалі від 12.11.2016 р., залишив рішення суду першоїінстанції без змін, вказавши аналогічні підстави для відмови:
«Виходячи зі змісту листа Національного банку України та умов договору,можна дійти висновку, що Bitcoin не є річчю та не має ознак матеріальногосвіту. Також, Bitcoin не є продукцією, а порядок обігу віртуальноївалюти/криптовалюти Bitcoin нормативно не врегульовано».
Якщо проаналізувати Цивільнийкодекс України (надалі – ЦК України), то відповідно до ст. 179 ЦК України річчює предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати права та обов’язки.
Згідно ст. 192 ЦК України законнимплатіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всійтериторії України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта можевикористовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Навіть, якщо шукати узаконодавстві і надалі, нам аж ніяк не вдасться знайти положення чи норму, яка бвизначила, або хоча б надавала, бодай який правовий статус новій валюті Bitcoin.
У зв’язку з такою ситуацією,Верховна Рада України та НБУ спільно могли б виступити регулятором відносин зприводу питань використання Bitcoin на території України або змогли бубезпечити осіб, які на власний розсуд та ризик визначили спосіб розрахунку задопомогою Bitcoin, від можливих випадків шахрайства або невиконання умовподібних договорів.
Замість висновків. Насьогодні Україна займає одне із лідируючих місць за якісними і кількіснимипоказниками криптовалютної спільноти. У ЗМІ публікуються заголовки, щоготуються перші спроби легалізувати криптовалюту Bitcoin в Україні, плануєтьсяпідготовка відповідного законопроекту.
Моя особиста думка з цьогоприводу така, чим швидше тим краще, адже давно пора відходити від застарілихметодів розрахунків, варто рухатись вперед, розвивати технології, а разом з цимсуспільство та законодавство.
Випадок, який описаний вданій статті наразі перший в Україні. Тому, поки судові спори з приводунеоплати послуг «сучасними грошима» ще рідкість, можливо нашим законотворцямабо і самому НБУ, який має право законодавчої ініціативи, все таки вартозамислитись та легалізувати Bitcoin?
Адже майбутнє вже такблизько, а відносини розвиваються так стрімко.