Пунктом 6 Порядку державноїреєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а такожсамохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів,марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до нихтранспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 7 вересня 1998 р. № 1388 (надалі – «Порядок») передбачено, що «…у графі "Особливі відмітки"свідоцтва про реєстрацію або тимчасового реєстраційного талону транспортнихзасобів щодо іншого співвласника можебути зроблено запис:

"_____________________________________________________має право керувати         (прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичноїособи)

(експлуатувати) та є співвласником».         

       Зазначене положення спрощуєпроцедуру реєстрації транспортного засобу співвласниками та захищає їх права.

        Після того, як президентомУкраїни став В.Ф. Янукович, відбулось покращення і Міністерство юстиції 27січня 2011 р. зареєструвало наказ МВС України від 11.08.2010р.            № 379 (тобто, майже через п’ятьмісяців з дати прийняття зазначеного наказу), яким було затверджено Інструкціюпро порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації,перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачіреєстраційних документів, номерних знаків на них (надалі – «Інструкція МВС»).

        Зрозуміло, що  Інструкція МВС «покращила» Порядок, додавши«необхідні» обмеження для громадян. У Інструкції прямо не вказано, що  у свідоцтві про реєстрацію ТЗ неможливовказати співвласника ТЗ, оскільки це було би прямим порушенням п.6вищевказаного Порядку, тому вихід був знайдений через підміну понять.

        Так, згідно Порядку  до свідоцтва про реєстрацію ТЗ вноситьсяінформація про те, що особа єспіввласником і  має право керуватиТЗ, а у Інструкції МВС – до свідоцтва, по-перше,  невноситься інформація про співвласника; і, по-друге, коло осіб, яким даєтьсяправо користування (керування) ТЗ, обмежується не більш як двома близькимиродичами. Якщо особа не є близьким родичем або близьких родичів більше двох, товласник ТЗ додатково сплачує лишевартість послуг за оформлення та вартість бланків тимчасового реєстраційноготалона(пункт 3.12.Інструкції).  Відчуйте  різницю :-)

        Приблизно через півроку післявказаного покращення відбулось нове покращення: 05 липня 2011 року  був прийнятий Закон України № 3565-V1, яким, зокрема були внесені зміни до ст. 126КУпАП і з числа документів на право керування ТЗ були вилучені   такзвані «інші документи, що підтверджують право користування чи розпорядженнятранспортним засобом». Мова йде, перш за все, про довіреності на користування ірозпорядження транспортними засобами, які, до речі, і досі є у ст. 245  ЦК України.

        Згідно частини другої ст. 16 Закону України«Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівниківміліції пред'являти для перевірки  посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках,передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладеннядоговору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власниківназемних транспортних засобів.

         Відповідно до п.2.2. Правилдорожнього руху, затверджених постановою КМУ  від 10 жовтня 2001 р. № 1306,власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншійособі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобомвідповідної категорії, передавши їйреєстраційний документ на цей транспортний засіб.

         На мій погляд, в умовах сучасноїУкраїни це не стільки спрощує, скільки створює потенційні проблеми дляводія,  прізвище якого не вказано уреєстраційному документі на ТЗ, яким він керує.

Основні проблеми:

1. Фізична особа, яка передала реєстраційний документ, може передумати ізаявити в міліцію про угон ТЗ. Жінка/чоловік вказаної особи може заявити вміліцію про угон ТЗ. 

2. Фізична особа, яка передала реєстраційний документ, може померти іспадкоємці можуть заявити в міліцію про угон ТЗ.

3. Оскільки працівники ДАІ поки що не додумались перевіряти кожен ТЗ прийого зупинці по базі «АРМ-РОЗШУК» (можливе це «покращення» життя водіїв будезавтра), то відсутність документа про право користування ТЗ сьогодні покращуєжиття , перш за все, крадіїв ТЗ.

4. Можливий зговір між працівниками ДАІ та власником ТЗ, який передаєреєстраційний документ на ТЗ іншій особі. У цьому разі, власник ТЗ погрожуєнаписати або, навіть, пише заяву про угон,  працівники ДАІ зупиняють ТЗ і вимагають відводія хабар.   

5. Власник ТЗ передав реєстраційний документ на ТЗ іншій особі, якапорушила або говорить, що порушила Правила дорожнього руху. У цьому випадку,можливі санкції за порушення ПДР до власника ТЗ (якщо він не доведе, що він неє порушником) або вимагання грошей від власника ТЗ за реальне чи фіктивне ДТП.

6. Водій, який керував ТЗ, маючи від власника ТЗ реєстраційний документ наТЗ, після скоєння ДТП відмовляється від того, що саме він керував ТЗ.

      Отже, виходить, що доцільномати ще якийсь документ про передачу реєстраційного документа. Це може бути актприймання-передачі реєстраційного документа, договір, попередній договір, тощо.Але цей документ потрібно ще скласти і, у разі необхідності, довести, що самевласник ТЗ, а не будь-яка інша особа передала реєстраційний документ на ТЗ іконкретна особа прийняла цей документ.

        За цих умов, більшість людей,які не хочуть нести витрати, пов’язані з купівлею – продажем ТЗ, оформлюють, якзвикли, … нотаріально посвідчену довіреність, яка також має свої недоліки.

         І кому таке покращення необхідне?