Припинення юридичної особи під час судового провадження є злочином
Протягом господарської діяльності у підприємства можуть виникати грошові зобов’язання перед кредиторами (державою, банками, іншими юридичними та фізичними особами).
Зобов'язання має виконуватися належним чином (ч.1 ст. 526 ЦК України).
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Ліквідація солідарного боржника - юридичної особи, смерть солідарного боржника - фізичної особи не припиняють обов’язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання (Стаття 543 ЦК України).
Боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства).
Подання державному реєстратору Заяави про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації під час коли юридична особа перебуває у судовому провадженні в якості сторони у справі, кваліфікується за ст.14, ст.16 ст. 382 «Невиконання судового рішення» КК України.
Подання державному реєстратору Заяави про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації під час коли юридична особа має борги перед державою, кваліфікується за ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» КК України, ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК України.
Коли юридична особа знаходиться стороною у судовому провадженні, коли відносно юридичної особи відкрите виконавче провадження та маються невиконані грошові зобов’язання перед кредиторами, то дії спрямовані на умисне невиконання судового рішення, ухилення від сплати податків зборів (обов'язкових платежів), привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, є кримінальними правопорушеннями, зокрема: відчудження частки у статутному капіталі юридичної особи-боржника, зміна найменування, зміна місцезнаходження юридичної особи-боржника з наступним залишенням юридичної особи-боржника безхазяйним без можливості встановити її керівників та учасників.
Керівник такої безхазяйної юридичної особи – боржника несе солідарну відповідальність усім своїм майном, як фізична особа, відповідно ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, а також несе кримінальну відповідальність за ст. 212, ст. 191 КК України.
Перелік використаних джерел:
1) Кодекс України з процедур банкрутства;
3) Кримінальний кодекс України;
4) Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
