Прочитав новину – "За матеріалами СБУ арештовано ще 13 літаків, які незаконно літали в Крим".
Арештовані літаки належать російському авіаперевізнику АТ «Авіакомпанія Смартавіа» (Smartavia).
Арешт накладено у рамках кримінального провадження, яке відкрито за такими статтями Кримінального кодексу України:
– ч.1 ст.111 (державна зрада);
– ч.ч.2,3 ст.332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України);
– ч.2 ст.332-1 (порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї);
– ст.334 (порушення правил міжнародних польотів).
Досудовим розслідуванням встановлено, що наразі 37 авіакомпаній РФ здійснюють регулярні авіаперевезення до анексованого півострова з порушенням норм українського законодавства.
Накладення відповідного арешту і проведення подальших слідчих дій дасть можливість обмежити польоти літаків цих авіаперевізників, у тому числі до європейських країн.
За матеріалами СБУ накладено арешти вже на 249 російських повітряних суден.


Звернув увагу на успішну роботу СБУ: арештовано вже 249 російських повітряних суден, які належать 37 авіакомпаніям РФ.
Щоправда, арештовані ці літаки заочно.
Тактика слідчих СБУ вочевидь полягає у обмеженні польотів арештованих літаків за кордон РФ, у тому числі до європейських країн.
Виникає питання, а що як ці літаки не будуть літати за межі РФ, а лише – у її межах?


Дві з чотирьох вказаних у новині статей Кримінального кодексу України передбачають санкцією конфіскацію майна – статті 111 та 332.
Це означає, що за першої-ліпшої нагоди український суд може конфіскувати ці літаки.


Особливість комерційної діяльності авіакомпаній полягає в тому, що зазвичай авіакомпанії не є власниками літаків, вони беруть літаки у лізинг. Лізинг – це різновид оренди. Тобто, авіакомпанія лише користується літаком, а власником є лізингова компанія.
Російська авіакомпанія Smartavia, про літаки якої йдеться у новині, не є виключенням, тобто, літаки російської авіакомпанії знаходяться у лізингу, а власником цих літаків є лізингова компанія.
Це означає, якщо зайде мова про конфіскацію літаків у Smartavia, одразу з'явиться власник цих літаків – лізингова компанія, та вимагатиме виключення цих літаків з опису арештованого майна. І, до речі, буде абсолютно правий.
Отже, ситуація така – є компанія, яка використовує чуже майно на підставі договору. Під час використання такого майна ця компанія порушує закон.
Напевно, про таку поведінку авіакомпанії повинен дізнатись власник цього майна. Адже у лізинговому контракті навряд передбачена можливість протиправного використання майна, що передається у лізинг.
Як тільки лізингова компанія дізнається про можливий арешт її літака, що перебуває у лізингу, внаслідок противправних дій авіакомпанії, лізингова компанія або вимагатиме припинення порушення закону від авіакомпанії або розірве лізинговий контракт.
Згадайте реакцію європейських лізингових компаній на ситуацію з біженцями на кордоні Білорусі та ЄС – лізингові контракти з білоруською авіакомпанією «Бєлавіа» були розірвані, а літаки повернуті з лізингу.

До речі, є цікаве рішення ЄСПЛ у справі «Яшар проти Румунії» (заява № 64863/13) щодо конфіскації орендованого майна та відповідальності власника.
Орендоване в турка Ерола Яшара судно було зупинене у Чорному морі у територіальних водах Румунії береговою охороною для прикордонного контролю. В ході обшуку, проведеного на палубі судна, були виявлені незареєстровані знаряддя лову риби, які малі свіжі сліди використання.
Судно супроводили до гавані та заарештували, а проти екіпажу відкрили кримінальне провадження.
Було ухвалене рішення про конфіскацію судна. Капітан судна та власник оскаржили це рішення, заявивши, що судно та риболовне обладнання є власністю Яшара та що останній не знав про їх використання капітаном у виключній економічній зоні Румунії.
Апеляційну скаргу було відхилено. Суд вирішив, що наявність на борту декількох знарядь, що використовуються спеціально для незаконного заняття рибним промислом, свідчить про недобросовісність власника.
Тоді Яшар звернувся до ЄСПЛ. Він скаржився на те, що конфіскація його судна стала незаконним та непропорційним втручанням у його право мирного володіння своїм майном відповідно до статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінюючи пропорційність втручання, високі судді ЄСПЛ звернули увагу на те, що національними судами було встановлено, що заявник повинен був знати, що судно використовувалось для вчинення злочину.
ЄСПЛ зробив висновок, що конфіскація судна заявника не покладала на нього надмірного тягаря. Відповідно, не було порушення Конвенції.

Відключити


У схемі передання літаків у лізинг обов'язково бере участь страхова компанія, яка страхує літаки, що передаються у лізинг. Коли страхова компанія дізнається про порушення закону авіакомпанією та можливість конфіскації застрахованого нею майна, вона негайно відреагує.
Крім цього є також виробник літаків, для репутації якого має значення у який спосіб використовують його літаки, законно, чи – ні.
Авіакомпанія Smartavia експлуатує літаки американської корпорації Boeing (моделі 737-700 та 737-800) та європейської авіабудівної компанії Airbus (модель А320neo).


Зрозуміло, що юридичне спілкування з іноземними лізинговими компаніями, з іноземними страховими компаніями та з іноземними компаніями виробниками літаків, виходить за межи компетенції Служби Безпеки України. Це компетенція Міністерства юстиції України.

Мін’юст відповідно до покладених на нього завдань забезпечує представництво інтересів держави, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, його посадових осіб під час урегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України.

Міністерство юстиції України повинно довести до відома іноземних лізингових компаній, іноземних страхових компаній та іноземних компаній виробників літаків інформацію про протиправні дії російських авіакомпаній з літаками, які незаконно літали в Крим, а також – про можливі негативні наслідки для компаній у випадку конфіскації літаків.