В деяких справах суд виробив цілу практику. Наприклад, у так званих справах про скасування висновків Громадської ради доброчесності.

Нагадаємо, що Громадська рада доброчесності у 2016 році була створена Законом України “Про судоустрій і статус суддів” для сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання, яке проводилось в тому числі в межах конкурсу до Верховного Суду. ГРД проводила оцінку доброчесності усіх кандидатів та надавала їх на затвердження ВККС, яка могла такі рішення не включати до остаточного рішення ВККС про відповідність кандидата займаній посаді судді Верховного Суду (якщо за таке рішення проголосує одинадцять членів ВККС).  

Ще під час першої хвилі конкурсу у 2016-2017 роках деякі кандидати, доброчесність яких викликала мотивовані сумніви, викладені у рішеннях ГРД, почали їх оскаржувати в Окружному адміністративному суді міста Києва. На думку кандидатів, ці рішення були протиправними та підлягали скасуванню.

У спорах про скасування рішень ГРД в ОАСК склалась практика, відповідно до якої суд скасував рішення про недоброчесність кандидатів до Верховного Суду, вважаючи такі рішення остаточними, а саму ж ГРД – суб'єктом владних повноважень. На думку ГРД, такі спори не мали підстав для їх оскарження в адміністративному суді, оскільки ГРД – не суб’єкт владних повноважень, не виконує делегованих функцій і навіть статусу юридичної особи не має, позови до неї не можуть розглядатися ні в адміністративному судочинстві, ні в будь-якому іншому. Крім того, висновки ГРД не є кінцевим рішенням, яке впливає на долю участі в конкурсі до Верховного Суду кандидата на посаду судді, адже кінцеві рішення про здатність/нездатність судді здійснювати правосуддя приймає ВККС. Рішення ВККС власне й мало бути предметом оскарження в суді у подібних спорах.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень можна віднайти такі рішення суддів ОАСК, які групуються у таку хронологічну послідовність.    

7 грудня 2017 року суддя Арсірій Руслан постановив визнати протиправним та скасувати рішення Громадської ради доброчесності, оформлене у вигляді Протоколу зборів Громадської ради доброчесності від 14 квітня 2017 року № 8, в частині затвердження висновку про невідповідність Демидової Алли критеріям доброчесності та професійної етики.

27 грудня 2017 року суддя Каракашьян Сергій вирішив визнати протиправним та скасувати висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Кравця Олександра критеріям доброчесності та професійної етики від 18.04.2017р.  

27 лютого 2018 року суддя Аблов Євгеній вирішив визнати протиправним та скасувати висновок Громадської ради доброчесності, оформлене у вигляді Протоколу зборів Громадської ради доброчесності від 03.05.2017 №13, в частині затвердження Висновку про невідповідність Владимиренко Світлани критеріям доброчесності та професійної етики.

29 березня 2018 року суддя Кузьменко Валерій вирішив визнати протиправним та скасував висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Демяносова Олександра критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого 18 квітня 2017 року.      

2 квітня 2018 року суддя  Кузьменко Валерій визнав протиправним та скасував висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Русанової Вікторії Борисівни критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджено Громадською радою доброчесності 20.04.2017 року.

2 квітня 2018 року суддя суддя Скочок Тетяна визнала протиправним та скасувала висновок «Про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Ганечко Олени критеріям доброчесності та професійної етики», затверджений Громадською радою доброчесності 14.04.2017.

2 квітня 2018 року суддя Келеберда Володимир вирішив визнати протиправним та скасувати висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Русанової Вікторії критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджено Громадською радою доброчесності 20.04.2017 року.

25 квітня 2018 року суддя Клименчук Наталія вирішила визнати протиправними та скасувати висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Заїки Миколи критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений Громадською радою доброчесності 18.04.2017 року та рішення про надання доповнення до висновку про невідповідність, затверджений Громадською радою доброчесності 29.06.2017 року.  

3 травня 2018 року суддя Смолій Ігор визнав протиправними дії Громадської ради доброчесності по створенню, поширенню, використанні інформації, яка міститься у висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Іванової Лариси критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого Громадської радою доброчесності 01.05.2017 (із технічними виправленнями відповідно до рішення Ради від 08.06.2017).

3 вересня 2018 року суддя Качур Ігор визнав протиправним та скасував висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Сахна Романа критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджено Громадською радою доброчесності 18 травня 2017 року.

12 вересня 2018 року суддя Григорович Павло визнав протиправним та скасував висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Алєєвої Інни критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджено Громадською радою доброчесності 14 квітня 2017 року.

3 жовтня 2018 року суддя Шевченко Наталія вирішила визнати незаконними дії Громадської ради доброчесності по створенню, використанню та зберіганню інформації, яка міститься у висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Кравчука Геннадія критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого Громадською радою доброчесності 16.05.2017.

22 жовтня 2018 року суддя Маруліна Любов вирішила визнати протиправним та скасувати висновок Громадської ради доброчесності, оформлене у вигляді Протоколу зборів Громадської ради доброчесності №9 від 18 квітня 2017 року, в частині затвердження Висновку про невідповідність Кізюн Людмили критеріям доброчесності та професійної етики.

12 листопада 2018 року суддя Шейко Тетяна вирішила визнати протиправним і скасувати висновок Громадської ради доброчесності від 15.05.2017 про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Широян Тетяни критеріям доброчесності та професійної етики та рішення Громадської ради доброчесності від 23.06.2017.

28 грудня 2018 року суддя Пащенко Костянтин вирішив визнати протиправним та скасувати висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Станіка Сергія критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджено Громадською радою доброчесності 12.04.2017.

13 травня 2019 року суддя Патратій Олена вирішила визнати протиправним та скасувати висновок Громадської ради доброчесності, оформлене у вигляді Протоколу засідання Громадської ради доброчесності від 21.01.2019 року, в частині затвердження Висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Поляк Олени і критеріям доброчесності та професійної етики.

Як бачимо, в Окружному адміністративному суді міста Києва склалась практика, яка з одного боку красномовно демонструє відсутність зворотного зв'язку у судовій реформі, а з іншого боку – підтверджує запит суспільства на оновлення судової системи. До слова, у подібних спорах в адміністративних судах по Україні – судді здебільшого відмовляли у задоволенні подібних позовів (наприклад, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року або рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року).