Сплата зобов′язань коли граничний строк припадає на вихідний день

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, відповідно до яких якщо граничний строк сплати податкового зобов′язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов′язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

До внесення вказаних змін Податковий кодекс України не визначав строки сплати податкового зобов′язання у разі, якщо граничний строк сплати податкового зобов′язання припадав на вихідний або святковий день.

У той же час, якщо податковим органом проведено податкову перевірку за період до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України та винесено податкові повідомлення-рішення про порушення платником податків строків сплати податкового зобов′язання, граничний строк сплати якого припадає на вихідний або святковий день, в платника податків досить обґрунтовано може постати питання яким чином захистити свої права.

І в такій категорії спорів, це зробити не складно, а стратегія захисту повинна будуватись на наступному.

Статтею 3 Податкового кодексу України передбачено, що до складу податкового законодавства України належать чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

В свою чергу, при обчисленні строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені законом або судовим чи адміністративним органом, застосовуються положення Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року № ETS-076 (надалі - Конвенція).

Оскільки податкові правовідносини належать до адміністративних, правила обчислення строків, встановлені Конвенцією, підлягають застосуванню при обрахунку початку перебігу строків сплати податкових зобов’язань.

Так, відповідно до статті 3 Конвенції, строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі diesadquem.

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "diesadquem" означає день, у який цей строк спливає.

У статті 5 Конвенції вказано, якщо dies ad quem строк, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.  

Вказана правова позиція щодо початку перебігу строку з наступного дня після відповідної календарної дати, що є вихідним або святковим днем, відповідає усталеній позиці Верховного Суду, викладеній у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 р. по справі № 809/1577/17, від 14.03.2018 року по справі № 820/1867/17, від 09.06.2015 року по справі № 21-18а15.

При застосуванні вказаної позиції ми не повинні забувати, що податкове зобов′язання повинно бути фактично сплачено платником податків, щодо якого проведено перевірку, у перший робочий день після вихідного чи святкового дня.

Яке значення в такій сплаті має операційний день роботи банку – вже є темою окремої статті. Якщо з приводу описаного є питання, будь ласка коментуйте.