Корупційні злочини в Україні: які дії караються та яка відповідальність

Коли громадяни вимагають справедливих покарань для корупціонерів, то зазвичай йдеться про ув'язнення, звільнення з посад і конфіскацію майна. Ці та інші суворі покарання передбачає кримінальна відповідальність. 

У Кримінальному кодексі України є низка правопорушень, які завжди кваліфікуються як корупційні: отримання або надання неправомірної вигоди, зловживання владою або службовим становищем, незаконне збагачення, нецільове використання бюджетних коштів тощо (див. інфографіку нижче).

Також є низка кримінальних правопорушень, які вважаються корупційними лише тоді, коли вчиняються шляхом зловживання службовим становищем. Наприклад, якщо людина обманом отримала наркотичний засіб, цей злочин не є корупційним. Якщо наркотичним засобом заволодів поліцейський шляхом зловживання своїм службовим становищем — це корупційний злочин, і за нього передбачено суворіше покарання.

Покарання за корупційні злочини варіюються від штрафу до позбавлення волі строком до 15 років. У багатьох випадках також передбачено позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та конфіскація майна.

За які конкретно дії можуть притягнути до кримінальної відповідальності? Розберемося на прикладах.

Підкуп працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354 ККУ):

• лікар отримав від пацієнта гроші за видачу довідки про вакцинацію, якої насправді не було;
• викладач вимагав від студента гроші за складання іспиту.

Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ):

• народний депутат отримав компенсацію з державного бюджету за проживання у столичному готелі, маючи при цьому власне помешкання в Києві;
• посадові особи продали продукцію держпідприємства певним фірмам за заниженими цінами, відмовившись від укладання прибутковіших контрактів.

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ):

• суддя обіцяє у стислі терміни прийняти рішення на користь однієї зі сторін за умови передачі йому винагороди;
• головний архітектор одержав грошову винагороду за введення в експлуатацію об'єкта нерухомості.

Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 ККУ):

• нетверезий водій пропонував патрульним поліцейським гроші, щоб вони не складали адміністративні протоколи;
• директор приватної фірми регулярно платив посадовцю державної компанії за укладення контрактів в обхід тендерних процедур.

Зловживання впливом (ст. 369-2 ККУ):

• співробітник поліції за хабар пообіцяв вплинути на свого колегу-слідчого для активізації розслідування;
• голова сільради вплинув на депутатів, щоб вони вони погодили оренду земельної ділянки підприємцю, з яким він товаришує.

Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 ККУ):

• керівник державного підприємства заволодів грошовими коштами, виділеними на ремонт приміщення, завдяки завищенню вартості робіт та змові з підрядником;
• слідчий прокуратури привласнив кошти, які були вилучені як речовий доказ під час обшуку.

Важливо: відповідальність несуть як ті, хто отримує неправомірну вигоду, так і ті, хто її пропонує або надає.

Людина, яка запропонувала, пообіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо добровільно повідомить про це до правоохоронних органів до того, як про злочин стане відомо з інших джерел, та активно сприятиме розслідуванню. Але зазначене звільнення не застосовується, якщо неправомірна вигода була адресована посадовцю іноземної держави або міжнародної організації.

Інформація про осіб, засуджених за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, вноситься до Єдиного держреєстру порушників, який адмініструє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).