Чи можливий добрий настрій – після "чорної п’ятниці"?
Багато українських споживачів нетерпляче очікують великі розпродажі «чорної п’ятниці», сподіваючись зекономити чимало грошей з сімейного бюджету на купівлі товарів, в тому числі складної побутової техніки. Очікують їх нетерплячі і власники Інтернет-магазинів. Рік тому власник найбільшого Інтернет-магазину країни Rozetka Владислава Чечоткін поділився інформацією, що швидкість продажів на сайті Rozetka в один з днів тижня знижок під назвою «чорна п’ятниця» складала $1 200 000 на годину. Для розуміння багато це чимало, можна подивитися на іншу статистику оприлюднену 20.04.2018 на сайті агентства "Интерфакс-Украина", відповідно до якої продажі Rozetka за 2017 рік склали 6 млрд грн. або менше за 240 млн доларів США. Тобто середнім показником продажів за день для Rozetka є менше ніж 800 тис. доларів на день.
Отже, простий підрахунок, дозволяє стверджувати, що піковий день періоду знижок надає Інтернет-магазинам можливість реалізовувати товарів стільки скільки вони в середньому реалізують за місяць. Відповідно за весь період знижок цей обсяг може перевищувати 10-20% річних продажів.
Ніби нас очікує свято торгівлі, споживачі у передчутті задоволення від своїх потреб, бізнес очікує надприбутки, але чи так все безхмарно для українського споживача?
На жаль ні. За інформацією екс-заступника голови Держпродспоживслужбі Лілії Стиренко, що була розміщена у травні 2017 на сайті цієї організації, через прогалини в законодавстві Держпродспоживслужба за рік роботи задовольнила менш як 1 % скарг на Інтернет-магазини. Більш свіжих даних на жаль не маємо, але незважаючи, що минуло два з половиною роки, можемо констатувати, що в законодавстві за цей час в позитивний бік нічого не змінилось (за винятком внесення змін до ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та змін до Податкового Кодексу України, але про це далі). Отже, і робота цього органу у сфері електронної комерції, якщо і покращилась то не істотно.
Чому державний орган такий безпорадний? Все достатньо просто, по-перше, часто споживачі просто не знають у кого та де вони купили товар, адже назва сайту – це лише назва, яка не дає розуміння який підприємець, власно, вам товар продав. Розшуковою діяльністю Держпродспоживслужба не займається, а правоохоронні органи теж навряд допоможуть, оскільки для заведення справи вони потребують складу злочину, а якщо Вам за ваші гроші товар був доставлений, але виявився неякісним то це не їх зона відповідальності - розшукувати вони нікого не будуть. Другим важливим моментом якій не дозволяє надати належну допомогу споживачу складної побутової техніки є відсутність у нього разом з проданим товаром фіскального чека. Споживачам не завжди й товарний чек видають, але річ у тому, що відповідно до п. 11 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа передбаченого Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (саме фіскального чека), та технічного паспорта.
При чому навіть якщо на чеку присутній надпис фіскальний чек і він виглядає як фіскальний чек, то це не гарантує, що він дійсно фіскальний. Саме для цього і створюється база даних в електронному кабінеті платника податків, де кожен споживач зможе розшукати свій чек і перевірити його на справжність. Якщо чек виявиться підробкою, що рівноцінно позбавленню покупця конституційного права на захист його інтересів державою, то і отримати «кешбек для споживача» як компенсацію за нечесність продавця, та офіційний фіскальний чек який дозволить йому користуватися технікою без страху, що завтра у разі її несправності він лишиться віч-на-віч зі своїми проблемами: без ремонту, без можливості обміняти товар з істотним недоліком на якісний чи повернути гроші.
Таким чином, гарний настрій споживача залежить в першу чергу від самого споживача, який має придивлятись не тільки, за скільки, але і у кого, де та на яких умовах він купує. Отже, є сенс ознайомитись з матеріалами цієї статті та робити свідомий вибір.
Кіберзлочинність кожного року набирає обертів, але і купівля у великих та загальновідомих продавців нічого Вам не гарантує, про це свідчить дослідження ВР «Молодь за права споживачів», (з яким Ви можете ознайомитись нижче http://newdayofukraine.org/images/PDF2019.pdf ). Отже, ця організація провела моніторинг 20 найбільших Інтернет-магазинів, що торгують складною побутовою технікою, з яких лише 55% зазначили юридичну назву продавця та 50% його юридичну адресу. І це стосується інформації лише про власника Інтернет-магазина, але часто такі магазини надають свої площі для торгівлі зовсім невідомим продавцям і тоді розшукати кому направляти претензію, стає майже неможливо (добре якщо власник сайту надасть Вам цю інформацію, а якщо ні?).
Але і власне у самих магазинах не варто обманюватись, половина з тих, що в межах моніторингу відповідно до вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про електронну комерцію» надали вказану інформацію, сховали її так далеко від очей споживача, що потрібно обшукати кожен закуток сайту та кожне посилання, щоб врешті решт знайти її. При цьому ця інформація не факт, що зможе Вам допомогти як у випадку з сайтом city.com де ви дізнаєтесь що Вас обслуговує Unitrade Group Inc розташована за адресою: 6 Merry Lane, East Hanover, NJ 07936, USA, але хто її представляє на території нашої країни, та кого притягувати до відповідальності у разі порушення Ваших прав невідомо.
До речи ця компанія виділилась і в іншому дослідженні проведеному Центром незалежних споживчих експертиз ТЕСТ (ознайомитись з результатами можна нижче https://test.org.ua/tests/services/546 ) де проводились контрольні закупівлі товарів як через Інтернет так і самовивозом. В жодному випадку споживачу не було видано фіскального чека.
Якщо говорити про дисципліну видачі фіскальних чеків найбільшими Інтернет-магазинами країни, то лише у 30% випадків споживачі отримали фіскальний чек в обох варіантах закупки, ще у 25 % фіскальні чеки були отримані в одному варіанті закупки і у 45% не були отримані взагалі.
При цьому ці відсотки вкрай суб’єктивні, адже їх вираховували математично від загальної кількості Інтернет-магазинів, що були охоплені моніторингом. Але за обсягом охоплення ними ринку електронної комерції цифри ще гірші. В моєму аналізі (ознайомитись з результатами можна нижче http://newdayofukraine.org/images/PDF1.pdf ) вищевказаних моніторингів (з власною повіркою інформації на сайтах Інтернет-магазинів) з врахуванням інформації наведеної на сайті Retailers.ua, щодо відвідуваності зазначених у дослідженнях споживчих організацій сайтів Інтернет-магазинів за період з серпня по жовтень цього року можна побачити, що на 227 млн відвідувань, лише 49 млн відвідувань (22 %) приходиться на Інтернет-магазини з мінімальними ризиками для споживача. Відповідно 178 млн відвідувань – або 78% припадають на Інтернет-магазини з значними ризиками для споживачів.
Що ще було встановлено внаслідок аналізу? Інтернет-магазини, що ховають від споживача свою юридичну назву та адресу як правило не видають споживачам і фіскальних чеків.
Про, що це свідчить? Це може вказувати на те, що ці продавці свідомо намагаються уникнути будь-якої післяпродажної відповідальності перед споживачем, це додатково підтверджується порушенням або введенням споживача в оману стосовно гарантійних умов, відображених в останньому стовпці мого аналізу.
Чому це відбувається? Адже і ремонт і обмін товару і повернення грошей споживачу і інші умови гарантії здійснюється продавцем за рахунок виробника товару і відповідно продавець майже нічого не втрачає.
Відповідь тут може бути тільки одна виробник гарантує якість тільки товару завезеного офіційно, та не гарантує якості підробок. Тобто лише реалізація підробленого та контрабандного товару (завезеного в країну нелегально) перекладає всю відповідальність на продавця. Враховуючи, що такий товар, в кращому випадку неадаптований для використання в нашій країні, в гіршому випадку має низку якість та може містити небезпеку для життя чи майна споживача. Тому продавець і намагається уникати відповідальності не надаючи інформації, не видаючи фіскальних чеків та даючи незаконні гарантії на місяць або навіть 14 днів, в той час коли 14 днів -це законом встановлений термін для повернення якісного товару.
Отже, вірогідність того, що у «чорну п’ятницю» 78% українських споживачів буде знаходитись в зоні ризику, достатньо висока. Той факт, що з 20 найбільших Інтернет-магазинів країни 10 магазинів з «зони ризику» контролюють 78 % ринку свідчить про те, що супротивники ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та обов’язкового запровадження РРО та «кешбеку для споживача» це не маленький бізнес який потерпає від великого. Це великий бізнес який задає загальнодержавний тренд реалізації контрабанди та фальсифікату, обманюючи не тільки державу але й кожного з нас.
Звичайно не можна стверджувати, на 100%, що купуючи товар в магазинах з «зони ризику» ви обов’язково стикнетесь з неякісним товаром чи фальсифікатом та лишитесь без гарантія, як і те, що купуючи у Інтернет-магазинів з низкою долею ризику ніколи не будете мати клопоту. Звичайно ні, але купуючи товари на сайтах де невідомо у кого, де та що Ви купуєте, не отримуючи фіскальних чеків Ви ризикуєте тим, що Ваш добрий настрій будете прямо залежати від доброго настрою продавця. Захоче вирішити Вашу проблему – вирішить, не захоче, тоді ні держава ні суд, скоріше за все, не зможуть Вам допомогти (хіба тільки Держпродспоживслужба в 1% випадків). І навпаки купуючи у магазинах де зазначена вся юридична інформація про назву та адресу продавця, де є фіскальні чеки, то навіть неймовірної сили бажання продавця не задовольнити Вашу законну вимогу не допоможе йому зіпсувати Ваш настрій.
Тому будьте пильні, не піддавайтесь емоціям, а включайте «раціо». Перевіряйте всю інформацію (який саме підприємець вам продає товар, за якою юридичною назвою його можна бути в разі чого знайти), купуючи складну побутову техніку вимагайте фіскальний чек – це запорука вашого спокою.
