Російська Федерація розпочала масштабні археологічні розкопки на півдні України. 30 січня 2024 року Міністерство культури РФ видало дозвільні документи на археологічні розкопки у Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях.

"Відкриті листи" (дозволи на розкопки) були видані на ім'я археологів Іваник Анни та Шепко Лариси, обидва дозволи надані для території відразу декількох областей.

Листи одразу на декілька регіонів видаються при здійсненні двох видів археологічних робіт: або так звані "розвідки", або "археологічні спостереження". У обох випадках йдеться про супровід будівельних робіт.

Так само, після завершення захоплення півострова Крим, у 2015 році країною-окупантом було надано дозволи на "розвідки", продовженням яких стало будівництво так званої траси "Таврида".

На базі цих розвідок був складений перелік об’єктів археології, які стануть жертвою російських інфраструктурних проектів: тих, що потрапляли під територію будівництва, і тих, що просто знаходилися поряд, наприклад, курган Госпітальний.



РФ, зокрема, вже реалізує схожий проект, "Таврида-2" (вона ж - "Азовське кільце"), який передбачає часткову реконструкцію існуючої інфраструктури та будівництво нових об'їзних шляхів та переходів. Також, РФ реалізує будівництво залізничної гілки, яка з'єднає Ростов-на-Дону з Кримом через окуповані території півдня.

Зазвичай, дозволи на археологічні роботи отримуються завчасно, перед початком будівельних робіт. Однак ведення агресивної війни підштовхує РФ поспішати, від чого об’єктам археології не стає краще.

Сам факт того, що ці дозволи не з'явилися раніше, може свідчити про те, що організації, зайняті реалізацією цих проектів, йдуть на свідоме порушення норм з охорони культурної спадщини та будівництва, а археологічні роботи можуть бути проведені неякісно.

Проте, не виключено інший варіант, що нас чекають нові “грандіозні проекти” зі знищення культурної спадщини України.

Археологиня Іваник Анна, помічник директора товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський регіональний центр археологічних досліджень», що згадується у листі за Р018-00103-00/01075685, отримала 38 відкритих листів на своє ім'я на території окупованого півострова Крим від 2014 до 2023 року, переважна більшість з них були видані для проведення так званих "розвідок".

Організація, яку вона представляє, є однією з лідерів за кількістю отриманих дозволів від Міністерства культури Російської Федерації. Зокрема, саме ця організація провела ті самі розвідки перед будівництвом траси "Таврида".

Шепко Лариса Георгіївна, яка згадується у листі за Р018-00103-00/01016692, є археологом з так званої "ДНР" і представляє організацію РФ "Донецький державний університет". Раніше вона не отримувала дозволів на проведення робіт в Криму, проте була помічена у співпраці з відомим російським археологом Соловйовим С.Л., який керував роботами зі знищення культурного шару в Херсонесі у 2022-2023 роках. З Шепко вони співпрацювали на розкопках в "Акрі", що знаходиться близько до Керчі.

Таке поєднання "досвідчених спеціалістів" красномовно свідчить про те, що предметом робіт будуть саме розвідки. Але після історії з "грандіозними роботами" на кшталт тих, що відбулися в Криму, може повторитись. Я не виключаю, що на шляху "грандіозного" інженерного проекту може раптом з'явитися важливий український об'єкт археології, який вже інші російські вчені вирішать пограбувати чи руйнувати.

За цим ми бачимо системну політику РФ, яка повторюється раз за разом з 2014 року: агресія, анексія, масштабне будівництво інженерної інфраструктури, знищення об'єктів культурної спадщини, привласнення культурних цінностей, стирання української ідентичності - це нове коло.

У цю діяльність залучені російські наукові інституції, заклади культури та освіти. Російська наука і культура давно стали частиною воєнної машини РФ, включаючи вчинення воєнних злочинів.

Україна, крім воєнної протидії агресії, реагує карними справами та санкціями. Цей тиск треба посилювати: необхідно вводити персональні санкції, засуджувати такі дії на міжнародному рівні та виключати російські наукові інститути з міжнародного наукового співробітництва. При цьому слід розкривати їхні спроби використання наукової діяльності як засобу політичного впливу, паралельно з цим стверджуючи що "наука поза політикою".

Посилання:

1)http://crsai.inc.ru/ 

2)https://web.archive.org/web/20240408085320/https://www.kommersant.ru/doc/6464810 4)https://web.archive.org/web/20240408085431/https://expertsouth.ru/news/azovskoe-more-vozmut-v-avtomobilnoe-koltso-do-kontsa-2024-goda/ 

5)https://web.archive.org/web/20240408085352/https://vz.ru/infographics/2023/9/17/1230329.html

6)https://web.archive.org/web/20240408082540/https://culture.gov.ru/documents/informatsiya-o-vydache-razresheniy-otkrytykh-listov-na-pravo-provedeniya-rabot-po-vyyavleniyu-i-izuch13012024/