Під час війни ринок комерційної нерухомості перебуває у вкрай складному становищі. Оскільки військова агресія рф призвела до зменшення платоспроможності потенційних покупців/інвесторів, - як наслідок, кількість укладених договорів купівлі-продажу значно зменшилась.

Однак, протягом останніх місяців 2022 року учасники угод з нерухомості поступово адаптуються до вказаних обставин. У зв’язку з цим, на практиці з’являються такі варіанти купівлі комерційної нерухомості при обмеженому бюджеті:

- сторони укладають договори оренди нерухомого майна з правом подальшого викупу (орендні платежі зараховуються поетапно до основної вартості майна);

- сторони укладають договори купівлі-продажу нерухомості з розстрочкою платежу на відповідний період часу (наприклад, на 3-5 років).

Втім, слід додати, що зазначені угоди несуть в собі відповідні ризики.

1) Договір оренди комерційного майна з правом викупу.

За таким договором виникають значні ризики саме у покупця нерухомості, - оскільки за чинним законодавством не існує правових механізмів обмежити можливість недобросовісного продавця відчужити нерухомість іншим особам під час дії договору.

Виходячи з цього, рекомендується у договорі оренди з правом викупу належним чином врегульовувати питання забезпечення гарантій щодо переважного права орендаря (покупця) на викуп приміщення та передбачити ряд особливих положень щодо таких гарантій.

Зменшення юридичних ризиків.

У договорі оренди приміщення з правом викупу рекомендується в окремому порядку прописати необхідні юридичні «запобіжники»:

- орендар має переважне право перед третіми особами на укладення нового договору оренди приміщення (на аналогічних умовах, визначених у договорі);

- орендар має переважне право перед іншими особами на придбання / викуп приміщення у разі продажу орендодавцем приміщення (відповідно до ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України);

- у разі продажу приміщення його власник (орендодавець за договором) зобов’язаний дотримуватись переважного права орендаря на придбання/викуп приміщення перед іншими особами (зокрема, у такому випадку орендодавець зобов’язаний направити письмову пропозицію про продаж приміщення безпосередньо орендарю за цим договором, - надавши орендарю відповідний строк для прийняття пропозиції; і лише після спливу даного строку, у разі отримання від орендаря письмової відмови від придбання приміщення, орендодавець може продати приміщення третім особам);

- у разі зміни власника приміщення до нового власника переходять права та обов’язки орендодавця. Вказані обставини/факти не впливають жодним чином на зміну договірних зобов’язань за орендним договором;

- у разі зміни організаційно-правової форми орендодавця, зміни керівника орендодавця, зміни органів управлення орендодавця, - такі обставини/факти не впливають жодним чином на зміну договірних зобов’язань за орендним договором. 

2) Договір купівлі-продажу комерційної нерухомості з розстрочкою платежу.

Даний договір є потенційно небезпечним саме для продавця нерухомого майна, оскільки право власності на майно переходить відразу під час укладення договору, а кошти оплачуються, наприклад, протягом 3-5 років після його укладення.

Відповідно, у разі неможливості проведення оплати або відмови від такої оплати з боку покупця, - у продавця відсутні дієві механізми захисту свої прав. Оскільки на банківських рахунках покупця можуть бути відсутні будь-які грошові кошти, а нерухомість перепродана іншим третім особам.

Зменшення юридичних ризиків.

У такому договорі рекомендується встановлювати такі юридичні «запобіжники»:

- з метою забезпечення виконання фінансових зобов’язань покупцем за цим договором, - сторони укладають договір іпотеки (підлягає державній реєстрації), який і стане гарантією виконання зобов’язань покупця за договором;

- у разі, якщо покупець не виконує або порушує умови основного договору купівлі-продажу нерухомості щодо оплати, - продавець набуває право примусово звернути стягнення на предмет іпотеки (нерухомість); при цьому необхідно мати на увазі, що на даний час діє спеціальна норма закону, яка забороняє звертати  стягнення на предмет іпотеки під час воєнного стану в Україні;

- покупець сплачує продавцю значні штрафні санкції за прострочку здійснення фінансових платежів;

- у разі несплати платежів протягом відповідного періоду часу, - продавець має право в односторонньому порядку достроково розірвати договір купівлі-продажу нерухомості;

- вказати, що державна реєстрація переоформлення на покупця права на нерухоме майно (приміщення) здійснюється лише після сплати покупцем грошових коштів у повному обсязі; при цьому необхідно мати на увазі, що на практиці суди інколи займають позицію відповідно до якої реєстрація права власності на майно повинна здійснюватися саме в момент укладення договору купівлі-продажу. 

ВИСНОВОК: Купити чи продати комерційну нерухомість при обмеженому бюджеті можливо (шляхом укладення угоди оренди майна з правом викупу або купівлі-продажу з розстрочкою платежів та забезпеченням іпотекою). Також, на практиці існують дієві механізми зменшення юридичних ризиків для продавців та покупців нерухомого майна. З цією метою рекомендується встановлювати у вищенаведених угодах необхідні юридичні «запобіжники».