Вражаючу цифру - 1 трильйон доларів ВВП недоотримала Україна через неефективність реформ і втрачені, за останні 10 років, можливості. Таку цифру було названо Прем’єр-міністром України в листопаді 2020 року під час презентації результатів проведеного Урядом аудиту української економіки, який проходив по всій країні під слоганом «Re-think» (переосмислення).

Уряд спільно з науковцями, з органами державної влади, аудиторами та кращими експертами у сфері економіки ревізували і вивчали ситуацію у всіх пластах економіки країни з метою знайти відповіді на питання: чи реалізувала наша країна свій потенціал, якими є результати управління державою за попередні роки та чи зможемо ми досягти Цілей сталого розвитку ООН, які ставить перед собою увесь цивілізований світ?

Проведення цього аудиту на перетині десятиліть є необхідною умовою для того, щоб зрозуміти з чим ми входимо в нове десятиліття, і саме цей аналіз має стати відправною точкою для прийняття рішень щодо довгострокового розвитку держави та першим кроком у розробці Національної економічної стратегії до 2030 року.

Роки втрачених можливостей

Причинами таких великих втрачених можливостей України і кожного її громадянина названо корупцію, гальмування реформ, відсутність довгострокової економічної стратегії, і неефективне управління. Українська економіка втратила гроші майже в усіх галузях: земля – ​​$85 млрд; корисні копалини – $400 млрд; водні ресурси – $12 млрд; ліси (меблеве виробництво) – $40 млрд. А ще є транспорт, енергетика, машинобудування, IT тощо, і всюди українці не скористалися у повній мірі можливостями для того, щоб наростити ВВП країни.

Відключити

Після здобуття незалежності Україна перебувала у подібних умовах з країнами Східної та Центральної Європи, багато з яких також почали переходити до ринкової економіки. На близьких позиціях було і ВВП цих країн на душу населення. На відміну від України таким країнам, як Польща, Литва та Чехія, вдалося пройти постсоціалістичну трансформацію, швидко та відносно успішно провести ряд ключових реформ, зокрема цінову та торговельну лібералізацію, створити справжній і потужний середній клас, провести ефективну приватизацію, податкові реформи та реформи ринку праці, створити систему верховенства права та антикорупційні інституції.

Порівняно з цими країнами в Україні реформи відбувались або із значним запізненням, або не починались взагалі. У Польщі ключові реформи зазвичай не скасовувались у випадку зміни влади, а європейський вибір не підлягав сумніву. Натомість в Україні зміна влади часто призводила до зміни пріоритетів або до уповільнення вже розпочатих реформ. Зрештою, ця непослідовність та нехтування правилами створення позитивного бізнес-клімату призвели до низького рівня продуктивності праці та загальної неефективності більшої частини економічних і політичних інститутів.

Квиток до цивілізованого світу

Тому, вкрай важливо щоб з’явилася Національна економічна стратегія до 2030 року і щоб її вектори не ставали різнонаправленими, після зміни політиків у керма держави. І це не просто якісь ефемерні економічні орієнтири для чиновників, це має стати планом з подолання ключових проблем людства на території України. Адже Національна економічна стратегія до 2030 року покликана стати дороговказним документом для втілення Україною резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй щодо глобальних Цілей сталого розвитку до 2030 року.

Таких цілей всього 17, але саме їх реалізація дозволить країні називатися цивілізованою, а її громадянам бути здоровими і у безпеці отримувати задоволення від життя.

Відключити

Цілі сталого розвитку до 2030 року:

1) подолання бідності;

2) подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства;

3) забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці;

Відключити

4) забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх;

5) забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат;

6) забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами та санітарією;

7) забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх;

8) сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх;

9) створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям;

10) скорочення нерівності;

11) забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів;

12) забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва;

13) вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками;

14) збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку;

15) захист та відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад (розвертання) процесу деградації земель та зупинка процесу втрати біорізноманіття;

16) сприяння побудові миролюбного і відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях;

17) зміцнення засобів здійснення й активізація роботи в рамках глобального партнерства в інтересах сталого розвитку.

Указом Президента України Володимира Зеленського № 722/2019 “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року” наша держава доєдналася до глобальної ініціативи ООН. В Указі йдеться про те, що одним з ключових завдань для Уряду і всієї виконавчої вертикалі держави є встановлення конкретних економічних орієнтирів для досягнення цілей сталого розвитку. Тож проєкт Національної економічної стратегії до 2030 року це не просто вимога часу, це шанс нашої держави бути невід’ємною частиною цивілізованого світу.

Орієнтири росту

Урядом спільно з Центром економічного відновлення презентовано матеріали, над якими зараз триває робота щодо створення Національної економічної стратегії до 2030 року. В блоці вектори економічного розвитку України до 2030 року є візії за всіма ключовими напрямками життя держави: макроекономіка, верховенство права, регуляторне середовище, управління державною та комунальною власністю, міжнародна економічна політика і торгівля, репутація України, інвестиційна привабливість, інформаційно-комунікаційні технології, агросектор, промисловість, енергетика, видобувна промисловість, транспорт та інфраструктура, цифрова економіка, підприємництво, регіональний розвиток, сфера послуг, креативні індустрії та індустрія гостинності, якість життя, культурно-ціннісна трансформація.

Однак проєкт Національної економічної стратегії 2030 - це ґрунтовний документ, але гнучкість, як показав 2020 рік, має бути завжди. І зараз саме час всім зацікавленим долучатися до процесу його покращення. Лише разом ми зробимо життя кожного громадянина України щасливішим і комфортнішим.