Закон про “євробляхи”: чи можна стимулювати екологічний транспорт в Україні?

У країні точаться дискусії щодо легалізації автомобілів на єврономерах, при цьому здебільшого повністю ігнорується екологічний аспект цієї ініціативи, яка має значні екологічні ризики.

Пропонуємо наш варіант законодавчого врегулювання “євроблях” який будить мінімально шкідливим для природи та здоров’я людей. 

Дороге задоволення

В Україні діють досить дорогі умови із розмитнення автомобілів, які разом із ПДВ збільшують вартість машини ледь не вдвоє. Наприклад Ккалькулятор на auto.ria пропонує наступну графіку щодо авто, яке коштує в ЄС 7000 євро. 

Наразі, депутати розглядають законопроекти 8487 та 8488 у яких пропонується розмір акцизного податку дорівняти базовій ставці, помножений на коефіцієнт двигуна та коефіцієнт віку. Базова ставка акцизного податку для авто з бензиновим двигуном — 50 євро, для авто на дизелі — 75 євро - стаття Ніни Южаніної тут.

Так, наприклад розмір акцизного податку для дев’ятирічного авто (тобто стандарт Євро 4, але можливо й Євро 5) з об’ємом бензинового двигуна 2 літри буде дорівнювати 50 * 2 * 9 = 900 євро. Зараз акцизний податок для такого ж авто становить 4882 євро (видно з калькулятора auto.ria). 

Відповідно до чинного законодавства з 1 січня 2016 року в Україні вимагається Євро-5 для всіх імпортованих з-за кордону автомобілів. Цим фактично введене обмеження на ввезення авто, що виготовлені раніше 2008/2009 року (або обов'язкове переобладнання двигуна під чинний еко-стандарт).

Які ціни будуть на нові авто? У статті Ніни Южаніною вказано різницю в акцизі, але Auto.ria також пропонує свої приклади розрахунків: 

- авто Євро-6 (2015 рік випуску, але не раніше), привезеного в Україну з ЄС та розмитненого, порівняно з актуальними цінами на авторинку України: Opel Corsa 1.2 коштуватиме 9000 євро порівняно з 12000 євро, ціна на VW Golf 1.4 не зміниться - 15000 євро, Audi A6 2.0 (дизель) коштуватиме 23500 євро порівняно з 30000 євро,  Mercedes-Benz S500 - 76000 євро порівняно з 86000 євро, BMW X5 3.0 (дизель) - ціна буде однакова - 40000 євро. 

- авто Євро 4 (2005 рік випуску, але не раніше): Opel Corsa 1.2 коштуватиме 2000 євро порівняно з 4000 євро, ціна на VW Golf 1.4 - 3000 євро порівняно з 6000 євро, Audi A6 2.0 (дизель) - 6000 євро порівняно з 8500 євро,  Mercedes-Benz S500 - 15000 євро порівняно з 13000 євро, BMW X5 3.0 (дизель) - 10500 євро порівняно з 12500 євро. 

Дивлячись на ці цифри і розуміючи бажання людини задовольнити свою потребу в авто за найнижчу вартість, можна припустити, що автовласники по Україні захочуть змінити своє Daewoo Lanos або ВАЗ (Євро 2-4 в залежності від року випуску) вартістю від 2000 до 4000 євро, то мова йтиме про заміну на авто Євро 4 від 2005 року випуску та максиму Євро-5 від 2009 року випуску при хорошій ціні та низькому літражі, що екологічно краще для країни у короткостроковій перспективі, якщо ще терміново утилізувати усі Daewoo Lanos та інші авто стандартів Євро 2-3. 

Фактично законопроекти 8487 та 8488 пропонують зменшення акцизного податку та зняття заборони на митне оформлення та державну реєстрацію авто без обмежень за екологічними нормами, хоча купувати авто старіше за 2005 рік при розмитнені буде коштувати як і авто 2005 року. Напевне це те, що не задовольняє власників “євроблях” у поточній редакції законопроектів і вони тиснитимуть на те, щоб прибрати в формулі розрахунку акцизу вік авто, а також обов'язково зняти обмеження Євро-5. І усе це “щоби українці нарешті отримали дійсно доступне розмитнення для кожного, щоби кожен зміг придбати авто за ті кошти, що зміг зекономити та заробити”. 

За розрахунками Мінфіну від прийняття цих рішень бюджет втратить щонайменше 2 млрд. грн., тобто фінансово-економічні обрахунки тут вже ні до чого і мова йде про потреби населення. Але що ми вирішуємо зараз чи восени цього року? Кожному по доступному авто? Чи сталий, тобто екологічно безпечний, розвиток і піклування про майбутні покоління? 

Небезпека ситуативності прийняття рішення 

Законопроекти щодо легалізації так званих “євроблях” були розглянуті ситуативно і без урахування стратегічних цілей України та довгострокового розвитку ситуації. 

Наукові дослідження свідчать, що більше 9 мільйонів смертей у світі були зумовлені забрудненням повітря, окрім цього Україна входить у ТОП-10 країн, у яких забруднення повітря призводить до найбільшої кількості смертей. 

Екологічні ризики із авто виникають через: 

а) шкода від старих автомобілів та авто на викопному паливі

б) утилізація старих автомобілів, які є потенційно небезпечними відходами. 

Чим старіше автомобіль, тим більше шкоди довкіллю він завдає. І йдеться не лише про стандарти двигунів від Євро-1 до Євро-6 шкода яких від стандарту Євро 4 до Євро 6 наприклад в оксиді азоту в 6 раз для бензину, а в оксиді вуглецю між дизелем та бензином навіть в Євро-6 різниця в 2 рази.  В Німеччині у лютому 2018 року суд дозволив місцевим урядам приймати рішення щодо заборони дизельних авто, оскільки вони завдають більше шкоди довкіллю ніж обраховувалося. Швеція прийняла аналогічне рішення у березні 2018 року та забороняє в центрах міст з 2022 року дизельні авто стандарту Євро-5. 

Великобританія вводить нові податки на дизельні авто з 2020 року з метою зменшення викидів таких забруднюючих речовин як діоксид азоту, забороняє продаж нових бензинових та дизельних авто з 2040 року. 

Франція з 2040 року забороняє продаж нових дизельних та бензинових автомобілів. Нідерланди планують заборону авто на викопному паливі та перехід всіх авто на паливо з нульовими викидами вже у 2030 році. 

Норвегія запроваджує заборону на продаж бензинових та дизельних автомобілів вже у наступному десятиріччі (ймовірно, вже з 2025 року). 

Чи обере Україна прогресивний шлях, або буде “доїджувати” старі авто з Європи? Питання не риторичне. 

У країнах ЄС середній термін експлуатації авто – 10 років, а потім автовласник повинен його зняти з реєстрації й утилізувати. Утилізаційний збір в ЄС сплачується автовласником на рівні від 45 до 200 євро, але набагато вигідніше продати це авто в Україну (навіть за умови що збір потім відшкодовується). Тому і з'являються дуже дешеві авто і за браком достатку горять очі і превалює бажання жити тут і зараз. 

Восени 2018 року Мінприроди планує подати до ВРУ рамковий законопроект про відходи, передбачивши систему розширеної відповідальності виробника. В планах є і законопроект про утилізацію авто, адже частина їх елементів є потенційно небезпечними відходами, які вимагають специфічної утилізації, без якої забруднюються ґрунти та води.

Якщо немає альтернативи авто - то хай воно буде “екологічним” 

Хоча й “екологічні авто” і є певним оксимороном, під ними ми розуміємо машини на альтернативних джерелах палива (не викопних) та більш сучасні автомобілі на паливі, які просто технічно дозволяють здійснювати мінімальну кількість шкідливих викидів. 

За останні роки і великі і малі міста - переповнені старими автомобілями, які забруднюють повітря та захаращують тротуари. Якби я міг обирати - то однозначно голосував за місто із розвиненим громадським транспортом та мережею велодоріжок. Але у реальностях поки відсутність якісної транспортної інфраструктури і природне бажання людей добиратися до роботи трохи комфортніше, аніж у напівживому “Богдані”. 

Але чи це вихід у довгостроковій перспективі якщо більшість країн переходять на електрокари та гібриди? 

В обох законопроектах 8487 та 8488 містяться незначні привілеї для гібридних автомобілів (ставка податку знизилася з 109,129 євро до 100 євро) та електромобілів (ставка у розмірі 1 євро за 1 кВт ємності акумулятора), але вони не “роблять погоди” для потенційного покупця, якому бензинове або дизельне авто все одно вийде дешевшим. Чому? Тому що законопроекти не зберігають пільги по ПДВ та митам, а лише створюють бензинових та дизельних конкурентів. Наприклад при купівлі авто вартістю в 10000 євро в ЄС при ввезенні на територію України Ви заплатите 1000 євро, а з січня 2019 року буде не менше 13000 євро. 

Що пропонуємо натомість: 

1. Зберегти діючу систему пільг при розмитнені електромобілів, щоб залишилася лише сплата за першу реєстрацію у розмірі 10% від вартості авто - це дозволить ринкові й далі зростати і бізнесу планувати будівництво відповідної інфраструктури. І це при тому, що держава не надає жодних пільг такому бізнесу.

2. Запровадити систему стимулювання купівлі електромобілів для тих, хто отримує “білу” заробітну платню та сплачує податки, наприклад повернути ПДФО або суму єдиного податку ФОП за останні 12 місяців, але не більше 150 тисяч грн., щоб не було зловживань - це допоможе працюючій особі з розміром заробітної платні у 20 тис. грн. на місяць повернути 43200 грн. ПДФО і здешевить Ваше авто ще на 1400 Євро, тобто машина вартістю в 10000 Євро в ЄС, обійдеться в Україні з реєстрацією у 9600 євро.

3. Створити пільгову систему кредитування або лізингу електромобілів через “зелені банки”, змусивши виробників електромобілів нарешті офіційно їх продавати, оскільки це буде вигідніше. І нехай це будуть банки з європейським капіталом, а держава даватиме гарантії перед МФО за кредитні лінії. 

Запропоновані законопроекти 8487 та 8488 потрібно приймати з урахуванням наступного:

1. Ввезення авто стандартів Євро 3 та 4 дозволити виключно на невеликий період (не більше 1 року), а потім заборонити і Євро 3, і Євро 4 разом з Євро 5 для дизелів - це дозволить вирішити питання легалізації “євроблях” та стати на шлях заборони дизеля.

2. У середньостроковій перспективі (протягом 2-3 років) заборонити ввезення усіх бензинових авто стандарту Євро 5 - черговий крок до заборони старих стандартів і дозвіл на стандарт Євро 6, а також можливість власникам переорієнтуватися на більш зелені рішення.

3. У довгостроковій перспективі (наприклад з 2040 року) заборонити ввезення бензинових та дизельних авто - зелене світло для бізнесу розвивати ринок електротранспорту.

Ці заходи є оптимальним шляхом для тих, хто опікується не тільки життям тут і зараз, чи перемогою на наступних виборах, але для усіх, кого хвилює й доля наступних поколінь на цій землі. 

Дисклеймер: авторський блог не є офіційною позицією Європейського банку реконструкції та розвитку або будь-якої іншої інституції ЄС.