Власне житло для молоді. Мрія чи реальність?
Під час одного із міністерських засідань підняли тему житла для молоді. Начебто все добре та всі задоволені, казали чиновники. Втім, статистика - річ вперта та її неможливо викривити. За останні декілька років, проблема доступності житла, насправді, стає гострою. Більшості молоді доводиться мешкати разом із батьками, а можливість мати окрему власну квартиру/будинок для них є маловірогідною.
За результатами соціологічних досліджень 45% представників української молоді живе з батьками, 32% респондентів мають власну окрему квартиру або будинок, а 12% винаймають житло. Кількість молоді, що мешкає у батьків з віком зменшується, а частка тих, хто має власне житло, зростає.
Крім того, не мають можливість мати окрему власну квартиру/будинок в найближчі п’ять років аж 67% молоді з тих, хто не має власної квартири/будинку, і тільки 15% – впевнені, що в них є така можливість.
З’ясувалось, що в Україні існують державні програми, метою яких є поліпшення житлових умов громадян:
- державна програма забезпечення молоді житлом на 2013–2017 роки;
- державна цільова соціально-економічна програма будівництва (придбання) доступного житла.
Станом на 08 липня 2016 р. в єдиній інформаційно-аналітичній системі автоматизації обліку кредитування молодіжного житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» зареєстровано 12 тис. кандидатів, які бажають отримати власне житло. За період з 2005 по 2015 роки надано 5 068 пільгових довготермінових кредитів на будівництво та придбання житла молодим сім’ям з державного та місцевих бюджетів різних рівнів на загальну суму понад 1280 млн. грн. Щороку кількість наданих пільгових кредитів скорочується, тому що Державна програма забезпечення молоді житлом на 2013–2017 рр. постійно недофінансовується.
Цікаво те, що значна частка молоді навіть не знає про існування послуг Фонду молодіжного житлового кредитування, інші - просто не дуже довіряють таким програмам. За результатами соціологічного дослідження, лише 2% молоді коли-небудь користувалися послугами Фонду молодіжного житлового кредитування, тоді як 97% опитаних не користувались і не користуються такими послугами (1% – «важко відповісти»).
Ринок житла в Україні щороку збільшується, проте наявна ситуація з житлом для пересічних громадян дещо інша – у країні існує серйозна житлова криза. Значна частина населення потребує поліпшення житлових умов як через низьку якість житлового фонду України, так і недостатній рівень забезпечення населення окремою кімнатою.
На мою думку, якщо ми хочемо вирішити питання соціально-економічних, житлових, демографічних проблем держави, зменшити відтік молоді за кордон, стимулювати народжуваність в країні та підвищити впевненість молоді у майбутньому - треба:
- забезпечити належне фінансування механізму надання пільгових довгострокових кредитів;
- популяризувати діяльність державних інститутів, які можуть допомогти молоді у вирішенні житлових питань;
- здолати корупцію в цих органах.
Не буду наводити приклади демографічної статистики, втім, цілком зрозуміло, чому ми маємо такі проблеми в цій сфері. Будуючи міцну країну, слід розпочинати з молоді.