Розвиток суспільства – це реальність чи самообман?

Ілюзія – самообман.

Ілюзія - приймати бажане, що існує тільки у твоїй свідомості, як реальне тут і зараз.

Міраж – це явище оптичної фізики – передача проекцій реальної події на атмосферний екран – типу хмари чи туман.

Міраж - це те, що є десь, але не тут, не зараз і не у нас.

Легітимізувати досягнення мети тільки на основі її слабко видимих   контурів - це такий самий самообман як і ілюзія.

Ілюзія і міраж - це брехня, марна для формування планів реального розвитку.

Основний постулат у буддизмі – «Життя в ілюзії небезпечне» – це життя в якому тебе немає.

Світ залежить від правил, встановлених для реалізації своїх планів довгострокового розвитку.

Розвиток визначається рівнем дієздатності людини.

Дієздатність людства – показник самодостатності.

Самодостатність визначає кількість освоєних навичок, необхідні виживання та її подальшого розвитку людини у незмінних умовах нашого світу.

Незмінність умов створило можливість життя і людей.

Незмінність закону - це умова розвитку людства, соціалізація та об'єднання.

Змінити закон, віру, традиції, мораль під інтерес окремого суб'єкта - це особливо тяжкий злочин, який прирівнюється до зміни складу води та повітря - результатом такого експерименту стане знищення флори, фауни та людства.

Розуміння того, що інтерес людства перевищує інтерес заражених амбіцією окремих суб'єктів - це основа створення людиною законодавчих умов свого подальшого розвитку.

У людства єдиний стандарт комфорту та інтересів, але у людей багато протиріч у методах досягнення стандартів комфорту та методах реалізації своїх інтересів, ці протиріччя сильно шкодять розвитку.

 Спроможні нації усвідомлено створюють свої держави з метою делегування функції регулювання інтересів громадян.

У державі створюють правила та закони. Закон створює механізми забезпечення умов реалізації приватних інтересів кожним громадянином.

Людський комфорт та інтереси залежить від фізіології людей.

Індивідуальну ефективність кожного визначає кількість навичок – показник дієздатності конкретної людини.

Жити без конкретних навичок можуть лише антисоціальні суб'єкти паразитування – збагачення за рахунок інших, за допомогою насильства, пограбувань, корупції, крадіжки, обману, шахрайства – це злочин проти людства.

Усвідомлення відмінностей між реальністю та ілюзією чи міражем відіграє ключову роль у формуванні ефективних стратегій розвитку.

Взаємодія зі світом потребує чіткості бачення та осмисленого вибору шляхів розвитку, заснованих на дієздатності та повазі до спільних інтересів. Дотримання законів, встановлених задля забезпечення благополуччя суспільства, залишається невід'ємною умовою сталого розвитку нації.

Таким чином, у пошуках комфорту та інтересів, людство знаходить свій шлях через самодостатність, закони та загальні стандарти.

Витісняючи неминучістю покарання елементи, що паразитують на суспільстві, ми створюємо основу для гармонійного співіснування….