Зараз Україна прокачує через свою територію 67 млрд. куб.м російського газу. Ціна транзиту 2,5 дол. У 2015 році Україна заробила натранзиті 2 млрд дол.
 
Дійсно, перед небаченою за щедрістю акцією зниженнятарифів, менеджмент «Нафтогазу» хоче заробити на транспортуванні газу. Своїнаміри підвищити вартість транзиту для «Газпрому» до кінця 2019 року вжеозвучував директор з розвитку бізнесу «Нафтогазу» Юрій Вітренко. І тільки потімтранспортування газу повинна знизитися в 9 разів.
 
Одне з пояснень Вітренко, як аргумент такого різкогозниження, прозвучало навіть дуже оригінально: «Оскільки ГТС вже буде в значнійчастині амортизована - відповідно буде дуже низькими амортизаційнівідрахування, а також нарахування на регуляторну базу активів».
 
Відразу відчувається рука майстра, який крутить наперсткиперед нами. Правда, в «Нафтогазі» замовчують про те, що ГТС Українидавним-давно пройшла первинні етапи амортизації. За різними оцінками, 7-10років для газопроводу - це строк корисного використання і таким чином «трубу» можнавважати повністю «зношеною», що звичайно не позначається не її«працездатність». І такий термін амортизації застосовують в бухгалтерії якУкраїни, так і ЄС.
 
Сучасна ГТС України - це система, яка вичерпала свійресурс і існує далі за рахунок оновлення, ремонту, модернізації.
 
Можливо один з директорів «Нафтогоза» Вітренко уявляєсобі, що українська ГТС побудована тільки 3-4 роки тому. Або може він не знає,що ГТС вже служить 30-40 років. Тоді чому транзит зараз повинен підвищитися і тількичерез 4 роки знизитися?
 
Політичне завдання керівництва «Нафтогазу» - і далінавмисно посилювати конфлікт з «Газпромом». Взяти хоча б претензію АМКУ на 6млрд. доларів (85 млрд. грн.), яку пред’явили Росії. «Нафтогаз» посилається натранзитний контракт, в якому вказано щорічний обсяг транспортування в 110 млрд.кубометрів газу. І наполягає на правилі «качай або плати», якого в контрактіпросто немає.
 
Але «закривають очі» на пункт №3.2 транзитного контракту.Відповідно до нього кожен рік потрібно підписувати нове доповнення до діючогоконтракту на конкретний обсяг газу, чого Україна так і не робила жодного разуза всі ці роки. Якщо ж «додаток» не підписано, то «Газпром» транзитує черезУкраїну стільки газу, скільки потрібно споживачам в Європі відповідно здомовленостями.
 
Боротьба «Нафтогазу» з «Газпромом» в майбутньому призведедо скорочення транзиту газу через Україну. І «Газпром» буде перенаправлятипотоки транзиту на «Північний потік». Таким чином, дії «Нафтогазу» пропідвищення транзитної ставки можуть призвести до того, що «Газпром» відмовитьсявід подальшої співпраці з Україною щодо транзиту газу.
 
І тут з 2020 року з'явиться компанія-посередник потранзиту газу - європейська, американська, офшорна або, наприклад, навітьбудь-який приватний інвестиційний український фонд. Цей посередник і будекупувати газ на україно-російському кордоні і далі транспортувати його в країниЄС. Саме цей посередник отримає супер-дешеву ставку на транзит на рівні 1-1,2дол. за 1000 куб. м/100 км.
 
У свою чергу Росія піде з транзитного ринку України іперекладе всю відповідальність за ризики транзиту перед ЄС на цю компанію.Україні тільки потрібно пам'ятати, що компанії-посередники вже були в Україні,і все закінчувалося звинуваченнями в корупції.
 
Адже навіть вибір транзитної компанії-посередника інадання їй особливих преференцій вже передбачає отримання вигоди з боку того,хто перебуває при владі.
 
Не варто забувати і про збитки компанії «Укртрансгаз».Адже зменшення вартості транзиту навіть в 2-3 рази, не кажучи вже про 9 разів,принесе серйозні збитки компанії. Або ж просто викриває авторів ідеї низькоготранзиту в бажанні позбутися від державної компанії і ввести свого, потрібногоі правильного «гравця» на ринок.
транзитпосередник