Почну з вересневої статистики. Станом на кінець вересня окупаційне військо випустило по Україні понад півтисячі дронів-камікадзе типу Shahed-131/136, з них нашими підрозділами ППО збито 396 одиниць або ж приблизно 78,7% від усієї кількості. 
Факт, який турбує кожного - що росія має спроможність «дотягнутися» ракетами та дронами-камікадзе по всій території України. І країна-окупант постійно працює над посиленням цієї спроможності. Як приклад - побудова заводів з виробництва Шахедів, постійна зміна тактики їх застосування та наведення, а також - зміни у конструкції. Наприклад, у крила, що в подальшому ускладнює ефективність стрілецької зброї проти БПЛА. Таким чином ефективність протидії дронам почала знижуватись! Хоча, буду відвертим, ми маємо реально дієве ППО, ефективність якого постійно удосконалюється. 
Все ж варто замислитись, що буде коли замість 500 дронів на нас полетять всі 1000? Вочевидь наявного ППО виявиться просто недостатньо... Захищатиметься «найбільш критичне прямо зараз», але залишиться багато «сліпих» зон. Адже не секрет, що 10-15% загроз пролітають пів країни непоміченими до того, як їх локалізують та почнуть нищити. 
Але пропоную подивитися на ситуацію з точки зору «задачки» для інженера. 
1. Ворог постійно адаптує конструкцію та тактику застосування своїх ракет та дронів. 
2. Використовуються низькі висоти польоту та рельєф місцевості (що ускладнює своєчасне виявлення). 
3. Постійно змінюється географія атак та тип об'єктів, що атакуються (позавчора це НПЗ та нафтобази, вчора – ТЕС, сьогодні – портова інфраструктура та елеватори). За таких обставин наше ППО тут часто у ролі «наздоганяючого». А ще й окремий об'єкт для «полювання»: ворог постійно веде радіо- та звичайну розвідку, пошук нашого ППО, пробує вразити його системи.
З нашого боку, звісно, вже напрацьовуються способи протидії. Гарно показало себе використання засобів РЕБ. Хоча для високої ефективності такі засоби треба систематизувати, аби своєчасно вмикати при загрозах та не заважати своїм дронам. РЕБ не може працювати цілодобово. Розгорнуті та працюють мобільні групи. «Гепардів». Звісно, на всі такі групи не вистачає. Тому комплектуються вони звичайною стрілецькою зброєю типу кулеметів, у кращому випадку – ПЗРК. А довиявляють цілі в заданому «секторі» такі мобільні групи зазвичай у простий візуальний спосіб. Ефективність та швидкість роботи таких груп може бути покращена, якщо в них будуть свої локальні засоби цілевказання.
Звісно, сподіваюся, що нам вдасться суттєво наростити кількість звичайних систем ППО. Але ми зіштовхнемося з обмеженнями: країна велика по території, потрібно багато коштів, навчений персонал… Витрати виявляться непомірно великими. Плюс, варто враховувати, що часто класичні іноземні ППО є дієвими під конкретні задачі. 
Наприклад, Ізраїль зробив свій «Залізний купол» для перехоплення некерованих тактичних ракет малої дальності типу «Кассам» чи «Град», 70% яких зазвичай летять повз. Алгоритми «купола» заточені на перехват ракет саме такого типу. А що з маневруючими дронами? Я вже не кажу, що одна батарея «купола» коштує більше $100 млн, закриває лише 150 кв.км. Для прикладу, площа Ізраїлю - 22 тис. кв.км, а тільки Київської області - 28 тис. кв.км. І вироблено на сьогодні лише 9 батарей.
Ще один гарний варіант - «підвісити» над територією країни кілька літаків ДРЛС (AWACS), щоб покращити виявлення цілей, особливо низько літаючих. Але це також складна, дорога, ресурсоємна та довготривала задача…
Чи можна щось зробити прямо зараз і не за всі гроші світу? 
Так! Пропоную розглядати цілком дієвий варіант «не за всі гроші світу», який може бути побудований на базі та за рахунок поєднання двох діаметрально протилежних технічних рішень акустичної детекції. 
Першої - недорогої громадської системи, яка існує у якості додатку на смартфон (приклад - еРакета) чи окремих девайсів на базі Андроїда, що встановлюються на дахах будинків чи ліхтарях у містах. Це - гарна система дальнього виявлення. 
Та другої - точної спеціальної системи акустичної детекції, що виявляє загрозу на середній та близькій відстані, видає координати, висоту та напрямок руху для ППО та інших засобів ураження. 
Нагадаю, що сама ідея акустичної детекції використовувалася ще за часів Другої світової війни. Тоді вона «прижилася» і досі активно використовується на воді. З часом цей засіб набув більше технологічних можливостей для повітряних цілей. Якщо не говорити про сонар (морська детекція), акустичні датчики за кордоном частіше використовуються як частина охорони периметра. Аби вчасно почути проникнення на об'єкт, де щось зламали, щось розбили. Але є й розробки для детекції дронів, які побудовані на базі акустичних датчиків. Наприклад, норвежська систама детекції дронів від SQUAREHEAD TECHNOLOGY чи українська - FENEK. 
Звісно, за кордоном інший профіль загроз. Там пропозиція розрахована на «захист стадіонів», охорону баз, кордонів, ареропортів (зокрема військових) і тд. Нам же лише необхідно розширити акустичну мережу до масштабів всієї країни!
Один з можливих варіантів – розгортання по території України мережі акустичних датчиків, що обладнані мікрофонами і програмним забезпеченням для аналізу навколишнього середовища та виявлення БПЛА. В першу чергу - сліпі зони, як русла річок та низини. Шахеди шумлять і дуже характерно. А крилаті ракети шумлять ще більше. Їх чують люди… Тим паче нам є з чого обирати: акустичні решітки «чують» Шахед на дальності не менше 1,7..2,4 км, а крилату ракету – не менше 2,5..4,5 км, вміють розділяти наземні та повітряні об'єкти (мопед на дорозі та Шахед у небі), детектувати об'єкти на малих висотах - від нуля метрів до 2,5 км. Розраховувати траекторію руху повітряних цілей. І головне - це повністю пасивні системи, нічого не випромінюють і можуть працювати як «детектор» у цілодобовому режимі. 
Як результат: своєчасне виявлення атакуючих ракет та дронів по всій території країни, невразливість мережі датчиків для ворога (пасивний режим роботи, невелика вартість одного сенсору та їх загальна кількість по території країни роблять безглуздими спроби атак на такі датчики). 
І замість висновку: своєчасне виявлення цілей - гарантія їх подальшого знищення.