Одниміз ключових завдань реформи місцевого самоврядування є збалансування інтересівадміністративних центрів та периферійних населених пунктів у новоутворенихоб’єднаних територіальних громадах (ОТГ). За даними міжрегіональногодослідження, проведеного в 2016 році Асоціацією сприяння самоорганізаціянаселення, побоювання мешканців, що для периферійних територій доступність послугможе знизитись, і що вони залишаться сам на сам зі своїми проблемами, є одниміз головних аргументів проти об'єднання. Дослідження показало, що жителіневеликих сіл стурбовані перспективою того, що тільки центри ОТГ виграють відоб'єднання, а периферія може тільки програти[1].
Насьогодні можна визначити два типи ОТГ. Перший це так звані симетричнігромади, де населення більш-менш пропорційно розподілене поміж поселеннями.Другий тип асиметричні ОТГ, деадміністративний центр домінує: в ньому проживає більшість жителів і збираєтьсябільшість податків, відповідно, й більшість депутатів ради представляютьцентр. В асиметричних ОТГ завжди існуєризик того, що нечисельні представники, обрані від периферії, – депутати тастарости, будуть не в змозі відстоювати інтереси своїх виборців повною мірою,оскільки просто не матимуть достатнього впливу на порядок денний і голосуванняв раді.
Дляуспішного просування реформи рівноправність територій, особливо в першихутворених ОТГ, має критичне значення. Особливо для тих громад, які маютьсумніви щодо об’єднання. Адже спроможність та сталість перших ОТГ єіндикаторами результативності реформи місцевого самоврядування.
Підспроможністю та сталістю ОТГ треба розуміти не лише їх фінансове забезпечення,але й ефективне, прозоре та підзвітне управління громадою, рівноправний доступдо бюджетних ресурсів всіх населених пунктів ОТГ, включення периферійних громаду процес прийняття рішень, постійні консультації та діалог із їхнімимешканцями.
Якщоз фінансовою спроможністю в ОТГ ситуація складається непогано (надходження до місцевих бюджетів зростають,держава фінансує чимало проектів розвитку), то із врахуванням інтересівмешканців периферійних громад ситуація виглядає складніше. Зокрема, в окремихОТГ ще на старті процесу об’єднання відбувалися протести мешканців периферійнихгромад через неврахування їх думки при об’єднанні. В деяких випадках конфліктипродовжуються і після об’єднання.
Такіситуації, щоправда, не є повсюдними. Однак, якщо вони виникають, то привертаютьувагу інших громад і негативно впливають на динаміку реформи та виступаютьсвоєрідною «антирекламою» децентралізації.
Протестибули виявлені в Івано-Франківській, Хмельницькій, Чернігівській,Кіровоградській, Одеській областях. У рамках дослідження розглянуто п’ятьвипадків, коли мешканці протестували проти приєднання їх громад до суміжних безпогодження із ними.
Основними причинами виявленихпротестів та конфліктів стали: відсутність повноцінних консультацій із мешканцями, відсутність чіткихпроцедур проведення громадських обговорень щодо об’єднання громад іззазначенням квот представництва, зловживанняголовами ОТГ своїм посадовим становищем, домовленості про об’єднання зіншими громадами без згоди мешканців, деструктивний вплив місцевих бізнес-еліт на процесиоб’єднання, «приватизація» ними нових ОТГ.
Це стає причиною судових позовів мешканців проти рішень власних органівмісцевого самоврядування та ігнорування виборів периферійними громадами,які залишаються без законних представників в раді ОТГ.
Прикладом протесту може стати ситуаціяв с. Подорожнє Великоандрусівської ОТГ, Кіровоградської області. Село Подорожнє входить до складуВеликоандрусівської ОТГ. Кількість населення 1742 особи. Мешканці села протестували проти входження до Великоандрусівської ОТГ. На акціяхпротесту вони озвучували свою готовність підтримати приєднання до районногоцентру – міста Світловодська[2].Але органи влади міста Світловодськ не проявляли особливої активності уприєднанні до себе приміських сіл.
Загальні збори громадян, за словамипротестуючих, проводились. На зборах більшість присутніх виступили «проти»приєднання до Великої Андрусівки. Однак виборчий процес спинити не вдалось.
Представники Громадського руху «Українськийвибір», скориставшись невдоволенням мешканців, проводили агітацію за створення«територіальної громади села Подорожнє». Наразі проводиться досудоверозслідування у кримінальному провадженні щодо незаконного створення так званих«народних органів місцевого самоврядування» на базі окремих «територіальнихгромад»[3].
18 грудня 2016 року були проведені вибори іПодорожнє ввійшло до складу Великоандрусівської ОТГ. Обрані представникиПодорожнього в раді відзначають, що їм складно отримати проекти рішень та іншідокументи від виконавчих органів ради ОТГ.
Депутат Великоандрусівської ОТГ від селаПодорожнє Наталія Пруднікова в інтерв’ю місцевим ЗМІ повідомила, щоспостерігається перешкоджання з боку голови та секретаря ОТГ в отриманнідокументів. Зокрема, на прохання надіслати проекти рішень до засідання ради,відповідь не надходить. У квітні 2017 року головою ради був підготовленийпроект рішення, згідно із яким депутати місцевої ради мають платити заотримання будь-якої інформації. За словами депутатки, «Коли я звернулась із запитом по землі, мені запропонували сплатити 450 грн. за те, щоб отримати цю інформацію». Також, за їїсловами, в громаді не обговорюється жоден проект рішення, в тому числі проектСтатуту об’єднаної громади[4].
Інший приклад спротиву можна знайти в селі СичавкаОдеської області. У 2015році до Сичавської сільської ради надійшли дві пропозиції від двох населенихпунктів – м. Южного та села Визирка про об’єднання з ними. Сичавська громада територіально наближена до м.Южного, вона пов’язана з ним інфраструктурою та економічно. Тому мешканцігромади схиляються до приєднання до міста.
Однак більшість депутатів Сичавкипроголосували за варіант приєднання до Визирки, з якою, на думку мешканцівСичавки, вони пов’язані менше. Цього ж року сільська рада намагалася провестигромадські обговорення, однак процедура була порушена і питання перенесли нарік.
За рішенням голови Сичавської сільськоїради, 2 серпня 2016 року пройшли повуличні повторні слухання. Частина з нихпройшли спокійно, частина, за словами місцевих активістів, були зірвані місцевимидепутатами. Місцевий волонтер та активіст повідомив, що «… під час усіх обговорень депутати сільської ради з активістами, якіпрагнуть об’єднання з Южним, як і належить, збирали підписи у людей, вказуючиїх паспортні, а також усі інші необхідні дані. Було зібрано 920 підписів людейіз загальної кількості 1600 жителів Сичавки, які в ній прописані та мають правоголосу. Таким чином, більшість уже висловила свої побажання об’єднатися зЮжним»[5].
Сільські депутати своїм рішенням відмінилирішення сільської голови про проведення обговорень та призначили проведенняконсультативного опитування шляхом таємного голосування з питань об’єднання. Натаємному голосуванні більшість голосів набрав варіант приєднання до Визирки.Активісти заявили про підкуп та численні порушення. Рада провела рядпозачергових сесій, розсилаючи проекти рішень за 2 дні до засідань, тобто зпорушенням законодавства. Під час розгляду рішення про об’єднання із Визиркоюмешканці заблокували приміщення сільської ради, і депутати прийняли рішення проприєднання на вулиці під стінами ради[6].У відповідь на це рішення мешканці перекрили дорогу Одеса - Южний[7].Зараз активісти намагаються скасувати рішення ради в судовому порядку.
Активісти села Сичавка вважають, що напроцес об’єднання із Визиркою впливає компанія «ТІС» великий портовий оператор, яказацікавлена в сичавських приморських землях[8].
Такимчином, протести мешканців периферійних громад були спричинені, в першу чергу,закритістю процесу об’єднання територіальних громад. Формальне проведенняконсультацій, відсутність повноцінних масових обговорень, роз’яснень, навіть умаленьких селах, де нескладно організувати збори мешканців, призводять доконфліктів, бойкоту виборів, позовів до суду, незаконної реєстрації«територіальних громад». Оскільки мешканці в сільських населених пунктахнедостатньо обізнані щодо своїх можливостей та прав законно впливати на владу,вони виражають свою позицію через протести.