29 липня 2017 року Європейською Комісією булооприлюднено прес-реліз, в якому повідомлено про запуск процедури щодозапобігання порушень у зв’язку з реформою судової системи в Польщі ( European Commissionlaunches infringement against Poland over measures affecting the judiciary: EuropeanCommission - Press release. - Brussels, 29 July 2017, http://europa.eu/rapid/press-release_IP-17-2205_en.htm).Ще раніше, 22 липня ц.р. у Кракові – історичній столиці, відбувсябагатотисячний мітинг – частина загальнонаціонального руху громадян, обуренихприйнятим Сенатом Законом, який надає політикам країни значний контроль надсистемою судочинства, незважаючи на застереження експертів та окремихінституцій ЄС. Ось для нас для всіх приклад, як громадянське суспільство реагуєна неадекватні так звані реформи базового інституту держави – судочинства. Прицьому, в них не така вже і радикальна (на перший погляд) реформа на відміну відУкраїни. Але це питання, як виявляється, для громадянського суспільства вПольщі принципове, знову ж таки на відміну від нас, де спостерігається доволіпасивне ставлення до підриву засад судової системи України окрім, звісно,зацікавлених осіб, споріднених із ініціаторами «реформи» та іншимизацікавленими особами та їх супротивниками, які обмежені у можливостях вплинути на цей процес з огляду на переважаючі адміністративні та медійні ресурсипершої групи.
Згаданий Закон РеспублікиПольща передбачає звільнення з посад суддів Верховного Суду, за винятком тих,яких призначив президент. Таким чином, це надає президентові право керуватидіяльністю судів. Отже, Європейська Комісіярозпочала процедуру порушення проти Польщі, надіславши лист про офіційнеповідомлення, після публікації у польському офіційному журналі Закону проорганізацію звичайних судів у п'ятницю, 28 липня. На думку ЄС, ініційованареформа ставить під загрозу принцип верховенство права (і ніякого тамправовладдя як декому мріється). Так, міністр юстиції Польщі отримавповноваження продовжувати мандат суддів, які досягли пенсійного віку,самостійно звільняти чи призначати голів судів. Відтак,ЄК звернулася до польської влади з проханням переосмислити та виправитиситуацію, втім, наголошуючи на конструктивному діалозі.
У прес-релізі такожокреслено санкції для польської сторони у разі подальшого порушення договірних зобов’язаньперед ЄС, в т.ч. щодо призупинення певних прав держави-члена ЄС, тобто Польщі. Ащо ж стосовно наших взаємин з ЄС? Відповідно до Статті 14 «Верховенствоправа та повага до прав людини і основоположних свобод»Угоди про асоціацію між ЄС та Україноюв рамкахспівробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливогозначення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів усфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема.Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади,підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості таборотьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки будевідбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод.А чи відповідає наша «судова», а також «процесуальна» так звана реформа цьомубазовому принципу співробітництва з ЄС в рамках означеної Угоди? Чи наданаінституціям ЄС відповідна інформація про наші «процесуальні страждання» уВерховній Раді стосовно прийняття законопроекту-мастодонта про внесення змін до Господарського процесуальногокодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексуадміністративного судочинства України та інших законодавчих актів за № 6232?Гадається, інституції ЄС за наступні 2 місяця опрацюють ситуацію та нададутьвідповідний коментар щодо згаданого документа.
Так і хочетьсяпопросити: Євросоюзе, а можна і нам трошки санкцій проти ділків зі складу «Радиреформ при Президентові України» та декількох ще причетних ідеологів такої «процесуальноїреволюції» на підставі ігнорування думки громадянського суспільства стосовновідповідних процесів, зловживання адміністративним та медійним ресурсами увласних інтересах? Чи може влаштуєте ще у якійсь формі їм холодний душ з нагодинабрання чинності Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, або додасте їмякихось санкцій? Але ще раз повторю: вражає пасивність практиків та вчених, івсього суспільства щодо висловлення думок та коментарів до так званої «судовоїреформи» по-українськи. А нам потім всім разом за цими «законами» жити,судитися, судити…
Якщо проводити історичніпаралелі «спущення реформ зверху», то слід нагадати про деякі огидні сторінкиросійської окупації ХVIII століття, коли саме «зверху» було спущено документ(дехто його вважає пам’яткою права не дивлячись на його принизливу форму тасутність, не кажучи вже про назву) - «Права, покоторым судится малороссийский народ, Высочайшим всепресветлейшия, державнейшияВеликия Государыни Императрицы Елисавет Петровны, Самодержицы Всероссийския, Еёимператорского священнейшего Величества повелением, из трех книг, а именно:Статута Литовского, Зерцала Саксонского и приложенных при том двух прав,такожде из книги Порядка, по переводе из полского и латинского языков нароссийский диалект в едину книгу сведенные, в граде Глухове, лета от рождестваХристова 1743 года» (мовою оригіналу). Цей «документ» є взірцем приниження воліУкраїнського народу, потурання його вольностей та прав, є збіркою нормфеодального права. А чи не є приниженням Українського народу ця сучасна «судовареформа»? Нам це потрібно? Гадаю, що ні, тож необхідним є рішучий опірсуспільства (суддів, практиків, адвокатів, корпоративних юристів, науковцівтощо) ініціативам дорадчих заангажованих органів, які прикриваються інститутомПрезидента України та мають потужні лобістські можливості починаючи як зАдміністрації Президента, так і знайдення «поплічників» навіть середпредставників судової влади – суддів, які, мабуть, цими «реформаторами» певнимиавансами були заохочені просувати в медіа «позитивні моменти» законопроекту № 6232.
Розуміння того, що «ми рухаємося не в тому напрямку»почало з’являтися навіть в стінах Верховної Ради. 13 липня 2017 року на розглядВР було винесено проект Постанови проособливості процедури розгляду і прийняття проекту Закону України про внесеннязмін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільногопроцесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства Українита інших законодавчих актів № 6698, яким передбачалося здійснити на пленарномузасіданні Верховної Ради України 13 липня 2017 року одночасний розгляд (обговоренняз виступами представників від депутатських фракцій (депутатських груп) танародних депутатів України) виокремлених у структурі законопроекту окремимирозділами проекту Господарського процесуального кодексу України, проектуЦивільного процесуального кодексу України, проекту Кодексу адміністративногосудочинства України, проекту Закону України про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України у зв’язку із прийняттям Господарськогопроцесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України,Кодексу адміністративного судочинства України, проекту Закону України провнесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» безобговорення та голосування відхилених головним комітетом пропозицій та поправокз метою недопущення розбалансування виокремлених у структурі законопроектуокремими розділами текстів законопроекту. Тобто, прозвучала слушна думка якось роз’єднатина частини цей величезний за обсягом проект, який не під силу опрацювати,навіть, фахівцям. Однак, цей шлях не виправдовує себе: Комітетом з питань Регламенту та організації роботи Верховної РадиУкраїни надано висновок про те, що Регламент ВерховноїРади України не передбачає у законодавчій процедурі таке одноразове відхиленнявід процедур, як це передбачено проектом Постанови. А отже восени з початком роботи Парламентом будуть спроби відшукатилегітимні шляхи все ж таки розглянути саме цей проект «процесуальної реформи»(процесуальної диверсії). Чим це завершиться – побачимо, але добре було б, якщовсе завершилося відхиленням в цілому проекту № 6232.