… І знову на ті ж граблі

Із стрічки повідомлень ресурсу «Українськаправда» за четвер 18 травня 2017 року читаємо: «Європейський банк реконструкціїта розвитку допомагатиме Україні з реалізацією реформ. Про це повідомив міністрюстиції Павло Петренко після зустрічі з керуючим директором ЄБРР ФрансісомМаліжем 17 травня». Це, звісно, прорив, коли така авторитетна міжнароднаорганізація береться допомагати нашій Країні в такий складний час за умовсистемної економічної кризи та економічно-військової зовнішньої агресії збокуРФ. Але проблеми це не тільки лихо, а і спонукання до змін, реформ, шанс наприскорення якісних змін на краще. Та чи всім це потрібно? Чи у всіхдержавницький інтерес превалює над інтересами «шкурними», вузьковідомчими, або,як прийнято говорити останні два десятиліття, інтересам «науковим» (інтересампевного кола осіб – прибічників наукової школи цивілістики, зусилля якої спрямованіна домінування над всією правовою системою України)? На сторінці у Facebook Міністраюстиції П.Петренка бачимо розгорнуте повідомлення: «Щойно мав дуже насичену й продуктивну зустріч з керуючим директоромЄБРР Франсісом Маліжем. У ході діалогу домовилися про створення та запусккоманди підтримки реформ. Найближчим часом Мін'юст підготує свої пропозиціїщодо бачення роботи цієї структури.

Окрім того, домовилися консолідувати наші зусилля за тиминапрямками реформ в Україні, які підтримує ЄБРР і до яких залучене Міністерствоюстиції. Передусім йдеться про енергетику, дерегуляційні процеси, реформи всфері підтримки малого і середнього бізнесу, а також земельну реформи». Це що таке? Анонс хаосу у сфері енергетики, земельної реформи і черговийдерегуляційний шторм для багатостраждального малого та середнього бізнесу? Можедосить, чи ще ні? Друге. Для створення імітації «громадського обговорення»МінЮст полюбляє створювати робочі групи, комісії і таке інше із залученням осібз «правильною» позицією: адвокатів (на шкоду інтересам корпоративних юристів),менеджерів грантоїдних проектів, чиновників державних органів, особисто чипрофесійно пов’язаних з чиновниками МінЮсту. По-суті, все це муляж і підсумковерішення заздалегідь готове. Так, наприклад, МінЮстом було створено Робочу групу з підготовки концепціїМодернізації правового регулювання умов ведення бізнесу в Україні. «Модернізація»зводилася до ліквідації Господарського кодексу України. До речі, і досі нескасований Наказ Міністерства юстиції України від 14 березня 2016 року № 82/7 про утворення вищезазначеноїгрупи. Результати роботи (або імітації роботи із заздалегідь визначенимфіналом) цієї «Робочої групи» на щастя для правової системи України відправилисяна смітник . Більше комісій та «робочих органів», ще більше! І нехай окремітакі створені «органи» з одзнакою шкідливості для правової системи таекономіки, але на думку МінЮсту, мабуть, хай ще побудуть у законсервованомувигляді до першої слушної нагоди відновити «дерегуляцію», реформу приватногоправа чи будь чого, що буде поставлено у завдання таким чиновникам їхкураторами та «духовними» наставниками з наукових цивілістичних кіл, якіпропагують реалізацію всіляких концепцій реформування приватного права якінструментів зведення особистих рахунків з представниками концепціїгосподарського права, наприклад.

Чиновники МінЮсту не покидаютьспроби знову «стати корисними» суспільству та долучитися до різних сфер впровадженняреформ при тому, що жодної реформи згенерувати та впровадити так і не змогли.Хтось заперечить, а як же спрощення реєстраційних дій щодо власності?! Раджузразу ж скористуватися Googl`ом (боЯндексом вже не можна)))) та за словосполученням «рейдерствов Україні» віднайти для себе матеріал для роздумів. Ну і ще один сугубоправовий аспект. Якщо реформа така вдала, як описують нам зі сторінок різнихвидань (в т.ч. в мережі інтернет; генерація медіасміття з будь-якого приводу – ексклюзивна фішка відМінюсту ), то чому знадобилося гарячковим способом протискувати через ВерховнуРаду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодовдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту праввласності № 5067 від 5 вересня.2016 року(прийнятий Верховною Радою 6 жовтня 2016 року та підписаний ПрезидентомУкраїни)та не зупиняючись, подаватина розгляд нові і нові проекти з окремими «заплатками» (наприклад, нещодавнозареєстрований за підписом Міністра П.Петренко та поданий від імені суб’єкта законодавчоїініціативи – Кабінету Міністрів України № 6442 проект Закону про внесення змінидо статті 38 Закону України «Про державну реєстраціюречових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 13 травня 2017 р.) стосовно реєстрації речовихправ тощо. Атам далі ще проект на проект і так до безкінечності. Реформа триває, апаратМіністерства працює, всі зайняті.

До речі, МінЮст завжди вирізнявсяумінням розпилу технічної допомоги від іноземних партнерів. Чого варта лишезгадка дерибану грантів на розробку того, що тепер ми вимушені називати «Цивільнимкодексом України» (ау, «попередники» на чолі із С.Головатим, що скажете, якісуми назвете?). Чи не повториться така ж історія з освоєнням «технічної тафінансової» допомоги ЄБРР  за участю вже теперішньогоскомпрометованого з усіх боків складу МінЮсту за тих умов, що ВСІ (окрім бракуза 1 день, звісно) ініціативи Міністерства оберталися або сплеском рейдерства,або намаганням відміняти цілі правові масиви законодавства без будь-якого аналізу наслідківтакого кроку? Якщо цього разу МінЮст лише виступив технічним радником іпромоутером залучення до співпраці ЄБРР, то це було б самим ідеальним варіантом,адже коли чиновники МінЮсту «долучаються» до питань поза своєю компетенцією («дерегуляціяумов ведення бізнесу», сфера енергетики тощо знаходиться поза зоною відповідальностіцього Міністерства, звісно), то на це дійство зразу ж злітаються ласі дорозпилу центри комерційного права, споріднені та афілійовані з МінЮстом фахівціта «юридичні фірми». А наслідок один, і всі ми знаємо який. До цього додам, щонепоодинокими є варіанти, коли користуючись жонглюванням перекладу, а також записуваннядо «переліку зобов’язань» Української сторони зайвих питань, пов’язаних іззадоволенням інтересів певних наукових кіл всупереч інтересам держави,суспільства, бізнесу і громадян.

То, може МінекономрозвиткуУкраїни та, наприклад Міненерговугілля варто активніше нагадувати чиновникам МінЮступро їх «технічний» статус щодо залучення іноземної допомоги щодо реформуваннясфер поза зоною відповідальності Міністерства юстиції України? І вже ні в якомуразі і в будь-якому статусі не долучати до розробки і впровадження правового забезпеченнятаких реформ в окремих галузях та сферах економіки.

P.S.На сторінці Міністра юстиції П.Петренка є картинка знадписом «Декомунізація. Я підтримую закон #Безрадянщини!». То може вже пораі нам взяти щось таке креативне на озброєння та скориставшись підказкою панаМіністра повісити на сторінках соцмереж банери «#ДеМінЮстизація. Я за реформи без участітакого МінЮсту!».