Декодифікація господарського законодавства набирає обертів

13 травня 2016 р. членамиКомітету з питань економічної політики Верховної Ради України (голова Комітету н.д.А.Іванчук) було зареєстровано проект ЗаконуУкраїни про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю(реєстраційний № 4666), яким пропонується вдосконалити регулюваннявідносин, що пов’язані із створенням, діяльністю та припиненням товариств зобмеженою та додатковою відповідальністю. При цьому автори апелюють доєвропейського досвіду та невідповідність вітчизняного законодавства «із нормамита концептуальними підходами, характерними для законодавчих актів ЄвропейськогоСоюзу та країн-членів ЄС». А якщо концептуальний підхід в країнах-членах ЄСполягає в тому, що саме ці відносини в першу чергу підлягали кодифікації водному акті (кодексі чи окремому законі), то про який «досвід» йде мова? Віруспересмикування європейського досвіду є притаманним чиновникам МінЮсту, то,мабуть, він поширився і на народних обранців (або реальних авторів проектуЗакону)? Автори між строк зазначають, що вдалий приклад декодифікаціїгосподарського законодавства шляхом прийняття Закону України «Про акціонернітовариства» надихнув їх на продовження підривної діяльності. А прийняття окремогоЗакону про товариства з обмеженою та додатковою діяльністю (і звісно,виключення відповідних норм з Господарського кодексу) «забезпечитинеобхідну гнучкість регулювання, усунути існуючі в діючих актах дублювання тарозбіжності, та дозволить значно покращити інвестиційний клімат та умови здійсненняпідприємницької діяльності». Традиційним в проектах законів стало уникненнятерміну «господарська діяльність» та його заміна терміном, хоча і близьким зазмістом, але все ж таким, що не в повній мірі характеризує сутність діяльностігосподарських товариств (мається на увазі «підприємницька діяльність»). Більштого, з подачі МінЮста та його «радників» почав з’являтися замінник «комерційнадіяльність», під який намагаються (окрім новомодних тенденцій на іноземніслова) заштовхати все, що заманеться авторам проектів чи будь-яких законодавчихініціатив, які походять не від суб’єктів таких ініціатив за законом. Уникненнятерміну «господарська діяльність» є одним з прийомів декодифікації господарськогозаконодавства.

Розділ «техніко-юридичніаспекти» пояснювальної записки до проекту розпочинається цитатою проф. С.С. Алексєєва,який був досить жорстким противником концепції господарського права. Це дещо викриваєможливих співавторів проекту Закону про товариства з обмеженою та додатковоюдіяльністю. «Осознана» декодифікація господарського законодавства походить, якправило, безпосередньо від представників науки цивільного права, які органічноне сприймають процеси кодифікації господарського законодавства та концепцію відповідноїнауки. «Неосознана» декодифікація походить від молодшого покоління, яке оперуєповерхневими знаннями про правову систему України та тенденції правовогорегулювання господарської діяльності в Європейському Союзі не дивлячись надосить авторитетні (в т.ч. іноземні) вищі навчальні заклади, які, начебто, своїмидипломами мали б засвідчити відповідну кваліфікацію. Наявність диплома негарантує уміння користуватися своїми знаннями та не засвідчує можливості особидо аналітичної діяльності відповідних тенденцій та базових принципів правових наук,розвитку правової системи України тощо.

Вже традиційним стало те, щопроекти законів та обґрунтування до них готують люди, які за своєю спеціальністю(здобутою освітою чи науковим ступенем) є сторонніми до питань модернізаціїгосподарського законодавства, однак, які наполегливо (а може і не безкорисно)пропонують свої послуги суб’єктам законодавчої ініціативи та іншим державнимінституціям відповідальним за цю сферу діяльності. «Розробники намагалисяуникнути як декларативних, так і дублюючих норм, мінімізувати можливістьвиникнення конфліктів з іншими законами». Яким чином? Наведена цитата таПорівняльна таблиця до проекту зразу ж нам надають відповідь на це питання:шляхом виключення відповідних норм з Господарського кодексу України,косметичним «ремонтом» дублюючих відповідників, непритаманних предметурегулювання Цивільного кодексу України. Проектом, зокрема, пропонується внести зміни до статті 79 (залишаються «скромна»частка від частини 1 зазначеної статті доволі загального змісту, що всерегулюється відповідно нормам пропонованого Закону), виключити статті 80, 82-92, 207 та частину 2 статті 208 ГК. ЗЦивільного кодексу при цьому виключаютьсястатті 140-150 поряд із внесенням змін до ряду його статтей, що є логічним.

Загалом, пояснювальна запискамістить детальний аналіз положень ГК та ЦК, зарубіжної практики тощо. Середтексту проскакує доволі ґрунтовна критика положень Цивільного кодексу (все жвідчувається, що це продукт колективної праці).

«Сіль» полягає в тому, що проект зареєстрованочленами Комітету з питань економічної політики, який визначений як головнийКомітет щодо цього проекту Закону, а, отже, не треба володіти надздібностями,щоб спрогнозувати позитивний висновок від Комітету з метою винесення його нарозгляд до сесійної зали. Звісно, до проекту буде ще висновок Головногоекспертного управління, яке сконцентрує увагу на техніко-юридичних аспектахпроекту без урахування стратегічного напряму розвитку господарськогозаконодавства – його кодифікації на противагу множенню нормативно-правовихактів та зниження регулюючого потенціалу Господарського кодексу шляхомвиключення десятка його статей із одночасним «косметичним» редагуваннямположень Цивільного кодексу. Однак, Головне експертне управління не раз ставалона заваді виключення норм із ГК вказуючи на його системоутворюючу роль щодомасиву господарського законодавства. Чи стануть запобіжниками «декодифікації»господарського законодавства Комітети з питань правової політики та правосуддя,з питань промислової політики та підприємництва, а також з питань європейськоїінтеграції покаже час.

Нещодавно А.Іванчуком булозроблено заяву про готовність подати на розгляд Верховної Ради проект щодоскасування Господарського кодексу України без усіляких там публічнихобговорень, круглих столів та виконання вимог Закону України «Про засадидержавної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» тощо. Власне,на цьому базується твердження про застосування комплексу прийомів щододекодифікації господарського законодавства всупереч думок науковоїгромадськості та європейському досвіду. Поява таких проектів – козир в рукахтих, хто виступає за скасування ГК з причин відсутності оригінальногонормативного матеріалу в ньому.

Отже, множення нормативно-правовихактів, які регулюють господарську діяльність, правовий статус суб’єктів господарюванняє апробованим засобом декодифікації господарського законодавства. Неодмінною складовоютаких проектів є «Перехідні положення», якими свідомо «вимиваються» норми з Господарськогокодексу із залишенням їх відповідників у Цивільному кодексі у майже незмінномувигляді, начебто, з міркувань усунення улюбленого цивілістами «дуалізмуправового регулювання» як аргументу на користь скасування ГК поряд із очевиднимзниженням його регулюючого потенціалу. Місце всіх норм, що визначають правовийстатус суб’єктів господарювання (в т.ч. і акціонерних товариств всіх видів), вГосподарському кодексі України, а не по десятках актів законодавства, щонамагаються запропонувати нам народні обранці всупереч логіці та курсу наспрощення законодавчої бази. Слід сказати, що норми в проекті є доситьзбалансованими та являють собою майже відмінний нормативний матеріал і занескладного техніко-юридичного редагування можуть бути перетворені на норми Господарськогокодексу України із одночасною заміною назви розглянутого проекту Закону на «проектЗакону України про внесення змін та доповнень до Господарського кодексу Українищодо правового статусу окремих видів господарських товариств». В проекті немає традиційноїстатті з визначенням термінології, що підвищує можливості внесення даногонормативного матеріалу саме до ГК, або використання при підготовці нової його (Кодексу) редакції.