19 квітня 2016 р. під стінами Верховної Ради та Кабінету Міністрів Українивідбулася наймасовіша акція протесту за останні 20 років, організованапрофспілкою працівників Національної академії наук України (НАН). Таким чиномнауковцями було привернуто увагу до своїх проблем групи народних депутатіврізних фракцій, представників Комітету науки і освіти Верховної Ради України(які, в принципі, і так в курсі ситуації, що склалася). Поглянемо на результатиакції та їх відображення у законопроектах основних фракцій у Верховній Раді.
Першим у нашому «параді» (за датою реєстрації) йде проект Закону про внесеннязмін до Закону України «ПроДержавний бюджет України на 2016 рік» щодо підвищення державної підтримки Національної академії наукУкраїни та національних галузевих академій наук № 4477 від 20.04.2016 р., розроблений Комітетомз питань науки і освіти Верховної Ради України (н.д. О.В. Співаковський , А.В. Павелко , А.А. Гордєєв , С.В. Хлань («Блок Петра Порошенка»), В.В. Галасюк (Радикальна Партія О.Ляшка), А.В. Немировський , О.О. Скрипник (Об’єднання «Самопоміч»), Т.Д. Кремінь («Народний Фронт») , В.М. Литвин та М.М. Поплавський («Воля Народу»), переважна більшість н.д. –члени Комітету науки і освіти Верховної Ради). Основною метою зазначеного законопроекту є збільшення видатків нафінансування вітчизняної науки умінімально необхідному розмірі в обсязі 621,782 млн. грн. з метою підвищення державної підтримкиНаціональної академії наук України та національних галузевих академій наук,зупинення руйнування вітчизняної науки та забезпечення соціального захистунауковців. В принципі, враховано все те, що вимагалося під час проведення акціїпід стінами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України представникаминаукових кіл. Проектом пропонується внести зміну до ст. 28 Закону про Державнийбюджет на 2016 рік з відповідним відтермінуванням «оптимізації» до 01.12.2016 р. Загалом, під «оптимізацією»розуміється незрозумілий набір заходів і Кабінету Міністрів України (разом зколишнім його составом) слід було б публічно та розгорнуто пояснити значенняцього ємкого терміну. Однак, поки що це не предмет розгляду.
В проекті Комітету науки і освіти ВерховноїРади України не зазначені (не так детально розписані) джерела, за рахунок якихможливе збільшення фінансування науки, що робить інші два наступні «альтернативні»проекти матеріалом для удосконалення проекту від Комітету, який, на нашу думку,слід взяти за основу . Однак, напевне, тут суб’єктизаконодавчої ініціативи надають право Кабінету Міністрів України самомувизначити джерела збільшення фінансування лише ставлячи завдання у загальномувигляді. Зрозуміло, що саме Уряд володіє найповнішою оперативною інформацієющодо стану державних фінансів. Слід бути об’єктивним, робота Комітету ВерховноїРади заслуговує на високу оцінку, багато із законодавчих ініціатив з питаньпідтримки науки, підвищеннямінімальної ставки заробітної плати для вчених тощо заслуговують наувагу та чекають свого розгляду.
Другим у нашому «параді» (зареєстрований як альтернативний в один день зпроектом від Комітету) йде проект Закону про внесеннязмін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодофінансування наукових установ № 4477-1 від 20.04.2016 р. від «Батьківщини»(н.д. Ю.В. Тимошенко, І.Г. Кириленко, І.І. Крулько, В.Є. Івченко, В.О. Дубільта С.М. Євтушок). ПроектомЗакону пропонується, зокрема: збільшити бюджетні призначення для національнихакадемій наук на 923,5 млн. грн.за рахунок перевиконання надходжень до загального фонду доходів Державногобюджету, а саме – за рахунок акцизногоподатку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (123,3млн. грн. з 834 млн. грн. перевиконання) та з податку на додану вартість зввезених на територію України товарів (800 млн. грн. з 2 млрд. грн.перевиконання). Пояснювальна записка до проекту містить, зокрема, цікавідані від Держказначейства України: за підсумкамивиконання Державного бюджету за січень – березень 2016 р., існує перевиконаннядоходів Державного бюджету (загального фонду) на понад 14 млрд. грн.Зокрема, по податку та збору на доходи фізичних осіб – на 2,6 млрд. грн., поподатку на прибуток підприємств – на 2,1 млрд. грн., по рентній платі закористування надрами – на 3,37 млрд. грн., по акцизному податку з ввезених намитну територію України підакцизних товарів (продукції) – на 834 млн. грн., поподатку на додану вартість з ввезених на територію України товарів – на 2млрд. грн. Порівняно з проектом Комітету фінансування потреб науки збільшуєтьсяна 301,718 млн грн. До всьогоіншого, проектом пропонується внести зміну до ст. 28 Закону про Державнийбюджет на 2016 рік з відповіднимвідтермінуванням «оптимізації» до 01.12.2016 р.
Останнім поки що внашому «параді» (за датою реєстрації) є проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державнийбюджет України на 2016 рік» (щодо підвищення державної підтримки Національноїакадемії наук України та національних галузевих академій наук) № 4477-2 від28.04.2016 р. від «екс-регіоналів»(сучасний «ОппоБлок»: н.д. О.Ю.Вілкул, К.Ю. Павлов). У законопроекті пропонується збільшити видатки Державногобюджету України в 2016 р. на науку в розмірі 1002 млн. грн. за рахунок перевиконання надходжень дозагального фонду доходів Державного бюджету, а саме – за рахунок акцизногоподатку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)(202 млн. грн. з 834 млн. грн. перевиконання) та з податку на додану вартість зввезених на територію України товарів (800 млн. грн. з 2 млрд. грн.перевиконання). Проекти Оппоблока та Батьківщини різняться також пропорціямиперерозподілу надлишків щодо зборів за податками, які пропонується спрямуватина додаткове фінансування науки: акцизного податку з ввезених на митну територіюУкраїни підакцизних товарів ( 123,3 млн. грн. проти 202 млн. у «екс-регіоналів»). Сума перерозподілунадлишків податку на додану вартість з ввезених натериторію України товарів в обох проектах незмінна і складає 800 млн. грн. Тобто, порівняно з проектомКомітету збільшується фінансування на 380,218млн. грн., а порівняно з проектом Батьківщини – на 78,5 млн. грн. Загалом, Пояснювальна записка до цього проекту є більшінформативною, наведено статистику щодо скорочення працівників НАН України та ін.наукових установ, зроблено наголос щодо необхідності дотримання норми прочастку фінансування науки порівняно із ВВП країни, наведено окремі епізодиіноземного досвіду фінансування науки тощо. До всього іншого, проектом пропонуєтьсявнести зміну до ст. 28 Закону про Державний бюджет на 2016 рік з відповіднимвідтермінуванням «оптимізації» до 01.12.2016 р., а також додати до зазначеної статті другий абзац, яким пропонується у становити, що обсяг коштів державного бюджету, що спрямовується на науковуі науково-технічну діяльність в 2016 р. складає 0,2137% валовоговнутрішнього продукту, як підґрунтя для створення можливостей критики влади за недотримання відповідноїнорми у Законі про наукову та науково-технічну діяльність.
До речі, такзвана законотворча увага «ОппоБлока» до проблем розвитку науки на цьому невичерпується. Н.д. О.Ю. Вілкул, Д.В. Колєсніков, Д.Ю. Шпенов, К.Ю. Павлов таА.В. Гальченко подали на розгляд Верховної Ради України проектЗакону про розвиток галузевої науки (№ 4237 від 16.03.2016 р.). Дивно,але саме галузева (в т.ч. відомча) наука (крім установ Національної та галузевих академій наук України)зазнала нищівного руйнування за період з 2010 по 2012 рр. за часів режимуЯнуковича-Азарова. Поглянемо на цей проект. Документ з першого погляду невикликає великих нарікань, складений на досить високому техніко-юридичномурівні (що зараз рідкість, особливо для «емоційно-популістських» законопроектівяк від «ОппоБлоку», так і від «Батьківщини») та включає в себе всього 8 статей.Загалом, проект не привносить у регулювання сфери наукової діяльності чогосьнового, переважно дублюючи та, в окремих випадках, деталізуючи положеннябазового Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».Незрозумілим в такому випадку є мета представленого проекту, окрім додатковихполітико-соціальних дивідендів та піару політичної сили на передодні можливихдострокових виборів, привернення уваги та завоювання окремих шматківелекторального поля. Гадаємо, що зміст цього законопроекту загалом вмістився бив коротенький проект щодо внесення «латок» до згаданого базового Закону пронаукову та науково-технічну діяльність, однак, мабуть, автори проекту вважають,що ефект сильнішим буде від окремого Закону.
Отже, основні політичні гравці вступили в загравання із науковим співтовариством на тлі можливих осінніхдострокових парламентських виборів, до яких ніхто не звертає увагу на проблеминауковців. Все ж, проведені протести під стінами Кабінету Міністрів Українипредставниками Національної і галузевих національних академій наук Українипримусили пригадати парламентарів з різних політичних сил про існування науки,в пояснювальних записках до розглянутих проектів законів України акцентуєтьсяувага на жалюгідному стані із фінансуванням, відтоку кадрів, неспроможностізалучити молодь до наукової роботи тощо. Все це правильно, але нащо таквідверто стригти політичні дивіденди від проектів, які мають однаковеспрямування і, по суті, різняться лише сумами? Не корисніше було бзадекларувати свою підтримку «голосами» у сесійній залі Верховної Ради базового,розробленого фахівцями, проекту від Комітету з питань науки і освіти?
При такій «увазі» не довго і розгубитися, але зі свого боку Національна тагалузеві академії наук мали би показати суспільству в розгорнутому вигляді, длячого саме (окрім пространних висловів «покриття мінімальних потреб») потрібнозбільшення фінансування, на які цілі воно буде спрямоване (наприклад, назбільшення базових посадових окладів і на скільки) тощо. Це б унеможливило спекулювання на цій темі та трошки осадило би окремих політиків щодо висловів накшталт (мовою оригіналу) « К сожалению, десятилетиямифинансируются исследования, от которых получаем нулевой экономический эффект. Унас, кроме Академии наук, масса отраслевых академий, которые финансируются избюджета, а эффекта не видно. Безусловно, науку и наукоемкие технологическиевещи нужно развивать. Но если попросить Академию наук и отраслевые академиипоказать научные исследования, которые внедрены и дали экономический эффект, тоне думаю, что таких будет много» (з інтерв’ю І.Кононенко виданню «Сегодня»).
Розумію, що можна з усмішкою поставитися до вислову зазначеного «фахівця усфері наукової та науково-технічної діяльності» (його «попередники» від «екс-регіоналів»не дуже відрізнялися за своєю позицією «все розроблять на Заході, а ми купимо».Розчарую: не продадуть і не купите), однак саме від таких діячів зараз (нажаль)залежить бюджетна підтримка наукової діяльності в непростий для нашої країниперіод – період дефіциту державних фінансових ресурсів тощо. Однак саме цейвираз відображає характерну тенденцію відношення до науки представників владнихкіл, які не здатні мислити стратегічно на десятиліття вперед, не обтяжували себе реальноюосвітою (наявність диплома в наш час це ще не досягнення), і борони Боже,науковою діяльністю, а своєю політичною вагою можуть завдячувати лише «системі»:накопленими сумнівним чином грошима та близькістю до окремих персон «владногоОлімпу» держави. Прозорість діяльності таповодження з державними коштами НАН України та галузевих національнихакадемій має стати бездоганною у публічності використання та цілеспрямованості,що неодмінно приверне увагу іноземних замовників та допоможе залучитивнутрішній ресурс, який поки що недооцінений. А удосконалення законодавства про наукову та науково-технічну діяльність включі незалежності від коливань настроїв державних діячів і окремих народнихдепутатів є першочерговим завданням, яке, поки що, не має свого рішення.