Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу
Телефонний дзвінок, лист із податкової, або знайомий стукіт у двері — і бізнес одразу стискається всередині. У повітрі — невидиме, але знайоме запитання: допускати чи не допускати перевірку? На перший погляд, це бюрократична дрібниця. Насправді — це момент істини. Від вашого рішення залежить, чи залишиться бізнес у грі, чи опиниться в кільці податкового арешту.
Право на перевірку і право на захист
Податковий кодекс не залишає місця для «домислів». Без наказу, направлення і службових посвідчень — перевірка не має права на життя. Ці три документи — як три ключі до законності. Вони підтверджують, що держава діє не з волі конкретного інспектора, а відповідно до закону. І навпаки: якщо хоча б один із них оформлений із порушеннями, перевірка перетворюється на незаконне втручання у господарську діяльність. Тоді відмова у допуску — не бунт і не ухилення, а реалізація права на захист.
Мораторій 2025 року: спроба дати бізнесу «кисень»
Літо 2025 року принесло надію: Указ Президента №538/2025 запровадив мораторій на безпідставні перевірки бізнесу з незначним ступенем ризику. Теоретично — податковий контроль мав стати розумним: замість суцільних рейдів — аналітика, замість тиску — довіра. Водночас ДПС запустила експеримент із системою податкових комплаєнс-ризиків. Ідея правильна: ризикових перевіряти частіше, надійних — рідше. Але на практиці бізнес знову отримує запити, складені без обґрунтувань, із посиланнями на «виявлені ризики».
Звідки ті ризики взялися? Хто їх визначив? На ці питання відповіді немає — лише вимоги надати документи. Тож порада проста: якщо отримали такий запит — дійте грамотно. Зверніться з адвокатським запитом і вимагайте офіційного розрахунку ризику. Це не примха — це ваше право знати, за що вас перевіряють.
Відмова у допуску: між обережністю і помилкою
Відмова у допуску до перевірки — це не кнопка «стоп» для податкової, це юридичний рубікон. Коли документи податківців оформлені неправильно, коли наказ не містить підстав, або коли підстава — це незаконний запит без аргументації, відмова стає єдиним способом зупинити свавілля. Але якщо бізнес відмовляє без правового ґрунту, він відкриває іншу скриньку Пандори — адміністративний арешт майна. Так, саме той, про який у податковій говорять як про «винятковий захід». На практиці — це часто холодний душ, який паралізує діяльність компанії, блокує рахунки, лякає партнерів.
Арешт як символ недовіри
Податковий арешт — це своєрідна демонстрація сили. Формально — він лише «тимчасово» забороняє розпоряджатися майном. Але психологічно — це завжди сигнал: держава вам не довіряє. У теорії він має «стимулювати» платника до виконання обов’язків. У реальності — часто стає інструментом тиску, особливо коли підстави для перевірки сумнівні, а документи — написані на коліні. Тому будь-який бізнес має знати: арешт — не вирок. Його законність перевіряє суд. І якщо податкова не звернулася протягом 24 годин або не отримала підтвердження протягом 96 — арешт автоматично припиняє дію.
Що варто враховувати: підакцизний бізнес: гра з вогнем
Для виробників і продавців підакцизних товарів — ставка ще вища. Незаконна відмова у допуску може коштувати не лише грошей, а й ліцензії (зокрема на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю спиртними напоями, нафтопродуктами, газом, тютюновими виробами, а також на виробництво, зберігання, транспортування та реалізацію пального).
Закон №3817-IX прямо передбачає: безпідставна відмова від перевірки — підстава для її анулювання.
Межа між законом і свавіллям — це обізнаність
Податкова перевірка — це не битва добра і зла. Це гра за правилами, у якій виграє той, хто знає закон і вміє ним користуватися. Відмова без аргументів — поразка. Але й сліпе погодження — теж. Тому не варто керуватися та реагувати страхом. Знання процедури, документування кожного кроку, фіксація порушень — це правова позиція та впевненість. І сильний бізнес — не той, що ховається, а той, що діє впевнено, правомірно і відкрито та знає свої права та не забуває про обов’язки.
