СУР, незвичні запити та спокій платника
Податкова почала надсилати платникам листи із «незвичними» питаннями про динаміку запасів, співвідношення дебіторки до кредиторки, питому вагу статутного капіталу тощо. Це — елементи нової Системи управління податковими ризиками (СУР). Але не всі запити законні.
Якщо лист складено з порушенням Податкового кодексу — правомірна відмова у відповіді не лише можлива, а й безпечна.
Система управління податковими ризиками (СУР) — це крок у правильному напрямку. Україна впроваджує міжнародну практику податкового комплаєнсу, де фокус зміщується з «карального» контролю на аналітику ризиків та превенцію порушень.
Її запуск затверджено Постановою КМУ №854 від 25.07.2024 р. у межах експериментального проєкту. Наказом ДПС №707 від 30.09.2024 р. визначено внутрішній порядок його реалізації.
Особливо актуально це в умовах мораторію на перевірки бізнесу, запровадженого рішенням РНБО та Указом Президента.
Однак варто розуміти: СУР поки не є нормою закону, а лише аналітичним інструментом у межах пілотного проєкту. Відтак, її алгоритми не створюють для платників нових юридичних обов’язків.
Новий формат запитів: “коефіцієнти”, “аномалії”, “ризики”
У межах СУР податкова проводить автоматизований аналіз фінансової звітності — балансу, динаміки запасів, структури капіталу, співвідношень дебіторської та кредиторської заборгованості. У запитах платники бачать, зокрема, такі формулювання:
- «встановлено високий ризик динаміки запасів»;
- «низька питома вага статутного капіталу»;
- «високе співвідношення дебіторки до кредиторки»;
- «ризик заниження ПДВ або податку на прибуток відносно середньогалузевого рівня».
Такі економічні показники дійсно можна розрахувати з фін звітності — проте Податковий кодекс України не містить жодної норми, яка дозволяє використовувати їх як підставу для вимоги пояснень чи проведення перевірки.
Це важливо. Бо будь-який запит контролюючого органу має ґрунтуватися на нормах закону, а не на внутрішніх методиках чи “коефіцієнтах”.
Законність запиту: що каже Податковий кодекс
Вимоги до письмового запиту податкового органу чітко визначені пунктом 73.3 статті 73 ПКУ. Запит повинен містити, зокрема:
- посилання на конкретні норми ПКУ, які нібито порушено;
- фактичні обставини, що підтверджують можливе порушення;
- чіткий перелік документів, які потрібно надати;
Якщо запит не відповідає цим вимогам ПКУ — він не створює обов’язку для платника і може бути відхилений.
Як відповісти правильно
Не кожен запит — це обов’язок надати документи. Головне — перевірити його зміст і форму.
Які стандартні рекомендації можливо надати платнику податків, який отримав запит з невідомими показниками:
- Проаналізуйте запит — чи наведено конкретні факти, посилання на конкретні порушення чи лише загальні ризики, економічні показники або коефіцієнти?
- Якщо він не відповідає ст. 73 ПКУ — надішліть мотивовану відмову, посилаючись на відповідні пункти Кодексу.
- Якщо запит оформлений коректно — дайте відповідь у межах запитаної інформації, не надаючи нічого зайвого.
- Тримайте стиль листа спокійний, юридично зважений — без зайвих емоцій і оцінок.
Погроза можливою перевіркою — не привід для паніки
У кожному запиті податкова додає попередження: “у разі ненадання відповіді можлива позапланова перевірка”. Та насправді перевірка можлива лише якщо:
- запит був оформлений належно;
- у ньому дійсно виявлено ознаки недостовірності у звітності;
- платник не відповів або не спростував зазначене.
Тож відмова на незаконний запит не є підставою для перевірки. І це підтверджено численною судовою практикою.
СУР — сучасна та необхідна ініціатива. Україна має йти цим шляхом. Але поки система працює в експериментальному режимі, правова визначеність платника має залишатися пріоритетом.
Якщо запит побудовано не за нормами Податкового кодексу — не варто жахатися надати відмовну, але аргументовану та вмотивовану відповідь з чітким посиланням на норми ПКУ.
СУР — гарне започаткування, але ще не закон. Професійна правова позиція — це завжди найкраща податкова безпека. І, як я люблю повторювати своїм клієнтам: «Не шукайте формулу ризику — шукайте норму закону».