Друзі, Білоруси піднялися з колін і почали боротися за свою Свободу. Звичайно там є свої впливи і з Заходу, і з Сходу, але вперше за 30 років люди перестали боятися. Дай Боже їм відстояти свою гідність та свободу, а, головне, далі не зупинитися і не наробити тих помилок, які ми наробили у нас.

Тепер повернемося до України:

1. У нас де-факто відбувся реванш старої системи і ми знову живемо в поліцейсько прокурорській країні, яка спирається на корупційну судову гілку влади. Звичайно є виключення, але система їх дуже ефективно перемолює..

2. Активна майданівська частина суспільства розділена, втомлена і, головне, через власні помилки і через потужну пропаганду втратила необхідну довіру суспільства.

3. Відсутні на рівні свідомих людей достатнє за кількістю та якістю коло довіри і змістовна платформа для досягнення результатів. Максимум вистачає на захист когось чи чогось, а не на створення. І нам постійно підкидають привіди для захисту, не даючи банально часу підняти голови і подумати про стратегію та тактику.

Ви спитаєте, що робити? Відповіді однозначної не дам, бо так само весь час в гасінні пожеж.. Але точно розумію, що треба перестати стрибати по верхах, а почати мислити глибоко і довготерміново. Треба формувати команду, команди, які готові працювати на довгий результат і створювати нові сенси в складному сучасному світі.

Треба визнати, що ми програємо зараз майже на всіх фронтах. Але кожна поразка це необхідний досвід і шанс переосмислити і діяти по іншому.